Пінчук: війна істотно впливає на модель розвитку енергетики

Майбутня модель енергетичної системи України залежатиме від тривалості війни та безпекової ситуації. Через невизначеність щодо завершення бойових дій наразі неможливо визначити єдиний сценарій розвитку галузі. Нова концепція енергетичної трансформації передбачає реформування ринку, безпековий напрямок і необхідні зміни законодавства.

Про це розповів президент ВГО "Українська стратегія" Анатолій Пінчук у коментарі журналістці Новини.LIVE Анастасії Жиденко.

Навіщо Україні розробили концепцію енергетичної трансформації

Під час розмови журналістка попросила Анатолія Пінчука пояснити, чим особлива представлена концепція енергетичної трансформації та які її основні пріоритети. У відповідь він зазначив, що не вважає документ особливим, однак наголосив на відсутності в Україні повноцінного комплексу стратегічних документів у сфері енергетики.

За його словами, чинна стратегія розвитку галузі була написана за попереднього керівництва міністерства та, на його думку, потребує кращого опрацювання. Тому розробники нової концепції намагалися поєднати вирішення актуальних проблем із довгостроковим розвитком енергетики.

"Я б не сказав, що вона є особливою. Станом на зараз, на жаль, в Україні немає повноцінних комплексів стратегічних документів. Є стратегія розвитку енергетики, але вона писалася при попередньому керівництві міністерства і, скажімо так, бажає кращого.

Саме тому ми розробили концепцію, яка мала б враховувати та сьогоднішні проблеми, виклики й загрози, і потенційно майбутнє. Ми намагалися знайти баланс між вирішеннями поточних і короткострокових проблем і довгострокового розвитку. Тому основна ідея концепції полягає в цьому", — пояснив Пінчук.

Він розповів, що концепція складається з кількох блоків. Найбільше уваги в ній приділили реформуванню енергетичного ринку, зокрема інституційним змінам, перегляду повноважень учасників і ринкових процедур. Окремим напрямком визначили безпекові питання.

"Найбільше приділено, звісно, питанням реформування енергетичного ринку і, зокрема, інституційного також, тобто реформуванню компетенцій повноважень учасників ринку, зміни процедур ринку і так далі. Окремим напрямком, про те, що я говорив, є безпековий напрямок. Він теж прописаний в концепції", — зазначив президент ВГО "Українська стратегія".

Крім того, до документа додали карту необхідних змін законодавчої та нормативної бази. Водночас конкретних пропозицій щодо внесення змін поки не готували. Пінчук пояснив, що спочатку потрібно визначити модель, яку планують побудувати, та зрозуміти, як саме до неї рухатися.

"І додатково до концепції, де, якщо ви подивитесь, ми зробили таку карту, тобто ми не готували зараз ніякі пропозиції змін, бо, як правильно було зауважено під час круглого столу. Спочатку ми маємо чітко собі усвідомити модель, яку ми будуємо і як ми до цієї моделі рухаємось, але в рамках концепції є карта необхідних змін законодавчої й нормативної бази також", — розповів він.

Чому війна впливає на майбутню модель енергетики

Відповідаючи на запитання про те, якою може бути українська енергосистема через кілька років, Пінчук наголосив, що визначальним чинником залишається війна. За його словами, вона може завершитися за місяць або два, хоча він особисто не вірить у такий сценарій, або тривати ще два, три, п'ять чи сім років. Саме ця невизначеність не дає змоги зараз визначити єдину модель розвитку енергетики.

"Ми зараз не можемо визначити головний чинник, який ми маємо — це війна. Тобто війна суто теоретично може завершитись через місяць, через два, хоча я особисто в це не вірю.

А може тривати ще п'ять чи сім років, а може два чи три. Відповідно, навіть тільки завдяки одному цьому чиннику ми не можемо казати про модель, бо він істотно впливає на модель розвитку", — зазначив експерт.

Пінчук пояснив, що війна стимулює максимальну децентралізацію енергетики та розподіл генерації на невеликі потужності. Інший можливий напрямок — створення промислово-енергетичних хабів. За його словами, такі об'єкти можуть розміщуватися під землею або в інших місцях, захищених від ракетних атак, і поєднувати енергетичні та промислові потужності.

"Бо він стимулює, власне, максимальну децентралізацію, максимальний розподіл генерації й створення його дуже маленької потужності, максимально розподіленої, або стимулює створення, на жаль, знову ж таки нашим урядом і нашим Міністерством енергетики при попередньому керівництві цього не робилось, створення промислово-енергетичних хабів. Ну, такі, наприклад, які є в тому ж Ірані, з якими американці не можуть впоратись.

Тобто, коли заглиблено під землею чи десь в інших захищених, повноцінно захищених від будь-яких ракетних атак місця, створюються певні енергетичні потужності й промислові потужності. Війна до цього спонукає", — сказав він.

Водночас у разі завершення війни можливі інші сценарії розвитку енергетики. Пінчук зауважив, що важливо враховувати не лише сам факт припинення бойових дій, а й те, чи зберігатиметься загроза їх поновлення. Також він згадав можливий сценарій завершення війни внаслідок революції в Росії та зміни режиму.

"Ба більше, вона закінчилась, вона припинилась, ну, тобто, і зберігається загроза поновлення війни, чи вона закінчилась в такий спосіб, що такої загрози не існує, чи, умовно кажучи, вона через кілька років закінчилася якоюсь революцією в Росії, зміною режиму і так далі.

Тобто, це велика поліваріативність сценарію розвитку подій, які істотно впливають на можливості розвитку економіки, відповідно енергетики й промисловості. Тому казати про одну модель неможливо", — пояснив президент ВГО "Українська стратегія".

На чому зосереджена модель розвитку енергосистеми

Пінчук уточнив, що в концепції свідомо не визначали конкретну технологічну модель розвитку енергетики. Натомість документ зосереджений на принципах організації ринку, функціонування енергетичної системи та розвитку її учасників. Тобто наразі йдеться не про визначення кількості чи типів електростанцій, які мають працювати в Україні.

"І ми свідомо навіть в самій концепції не кажемо про якусь модель з точки зору технологічної моделі розвитку. Ми кажемо про модель організації ринку, організації функціонування енергетичної системи й про модель розвитку суб'єктів енергетичної системи. Тобто, саме в такому сенсі про модель, а не про те, скільки в нас яких електростанцій буде і як воно буде", — підсумував Анатолій Пінчук.

Новини.LIVE інформували, що цієї зими українці в окремі дні можуть залишатися без електроенергії до 18–20 годин на добу, а в інші — по 8–12 годин. Пріоритетом буде забезпечення електрикою критичної інфраструктури. Пройти складний зимовий період Україні допоможуть атомна енергетика та імпорт електроенергії, заявив Володимир Омельченко.

Новини.LIVE писали, що експерт у сфері енергетики Юрій Продан попередив, що через посилення російських атак перебої з газопостачанням можуть виникати в усіх регіонах України. Відновлення пошкоджених об'єктів газової інфраструктури потребуватиме часу. За словами експерта, ситуацію може полегшити посилення української ППО та зменшення інтенсивності російських ударів.