Переговори щодо Олешок тривали з березня: допомагали Зеленський та Арахамія

Омбудсман Дмитро Лубінець почав отримувати повідомлення про гуманітарну катастрофу в Олешках наприкінці лютого 2026 року. Уже 5 березня він направив перше офіційне звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста, а згодом залучав до переговорів міжнародні організації та потенційних посередників. До підготовки гуманітарної місії, яка відбулася восени, також долучилися президент Володимир Зеленський і народний депутат Давид Арахамія.

Про це Лубінець розповів під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану, передає Новини.LIVE.

Лубінець розповів, яку роль у переговорах щодо Олешок відіграли Зеленський та Арахамія

За словами омбудсмана, наприкінці лютого він почав отримувати численні звернення від жителів Олешок та їхніх родичів, які перебували на підконтрольній Україні території. Люди повідомляли про нестачу продуктів, питної води та медикаментів, а також про проблеми з отриманням медичної допомоги.

"Загальна інформація, яку ми отримали, що в Олешках немає достатньої кількості їжі, питної води, там давно закінчились медикаменти, там не надається в повному обсязі медична допомога", — розповів Лубінець.

Він зазначив, що місто було фактично заблоковане через дії російської армії, а транспортні та навіть пішохідні шляхи заміновані. Щоб дістатися до найближчого населеного пункту, де були запаси їжі, людям потрібно було пройти пішки близько 20 кілометрів.

"Фактично Олешки заблоковані через дії російської армії, заміновані всі транспортні шляхи, та навіть пішохідні шляхи", — наголосив омбудсман.

Перше офіційне звернення Лубінець направив до Міжнародного комітету Червоного Хреста 5 березня 2026 року. Після цього він надіслав десятки листів міжнародним організаціям, агенціям ООН та можливим посередникам між Україною і Росією.

"Після цього я направив ще десятки різних звернень, листів до всіх міжнародних організацій, агенцій ООН, до потенційних посередників між Україною та Російською Федерацією, а також безпосередньо розпочав процедуру перемовин з російською стороною", — повідомив Лубінець.

За його словами, ще в березні він почав робочу комунікацію з тодішньою російською омбудсманкою Тетяною Москальковою, щоб знайти механізм для розв'язання гуманітарного питання.

Окремо Лубінець розповів про участь українського керівництва в підготовці операції. Для переговорів сформували дві делегації за погодженням із Збройними силами України. Омбудсман наголосив, що не має повноважень впливати на рішення Головнокомандувача, а до переговорного процесу безпосередньо долучився президент Володимир Зеленський.

Під час підготовки враховували можливі ризики, оскільки це була перша подібна гуманітарна місія. Зрештою сторони погодили режим тиші з 03:00 27 жовтня до 22:59 1 листопада.

Також Лубінець відзначив роль народного депутата Давида Арахамії, який допомагав вести переговори з російською та американською сторонами. Разом вони входили до української делегації, яка зустрілася з першою леді США Меланією Трамп у Білому домі.

Як писали Новини.LIVE, Україна разом із міжнародними партнерами планує сформувати перелік населених пунктів, де можна буде провести гуманітарні місії за прикладом Олешок. За словами омбудсмана Дмитра Лубінця, спочатку такі операції хочуть організовувати на Херсонщині, а згодом розширити їх на інші території поблизу лінії зіткнення. Також обговорюють можливість регулярного доправлення гуманітарної допомоги на окуповані території та повернення звідти українців.

Також Лубінець повідомив, що гуманітарна місія в Костянтинівці за прикладом Олешок може потребувати від кількох тижнів до кількох місяців підготовки. Він пояснив, що на відміну від Олешок, у Костянтинівці немає природної межі між позиціями українських і російських військових, тому забезпечити режим тиші буде складніше. Передусім необхідно оцінити безпекові ризики разом із Силами оборони України, адже місто залишається зоною активних бойових дій, а точна кількість цивільних там невідома.