Нові політичні еліти — якими будуть вибори під час перемирʼя

Українська влада затрималася у своїх кріслах, адже під час війни закон забороняє проводити вибори. Та довга каденція обертається для президента втратою довіри і рейтингів, що досить логічно на тлі корупційних скандалів і не тільки. На внутрішню політику України мають вплив міжнародні партнери, адже вони дають гроші, отже встановлюють правила. Але ніхто не ставить під сумнів легітимність влади, хоча наступною елітою на виборах будуть точно нові обличчя. 

Про вибори під час війни або ж перемирʼя, довіру до влади і нові політичні еліти — в матеріалі Новини.LIVE.

Вибори під час війни 

Війна відклала загальнонаціональні вибори в Україні, Конституція забороняє проводити їх під час воєнного стану. Фактично це означає "довгу президентську каденцію" без формального продовження повноважень — унікальна ситуація для сучасної Європи. І в цьому випадку неможливо порівняти Україну з кимось, щоб взяти досвід проведення виборів під час війни.

"Часто говорять про Ізраїль, там надзвичайний стан з моменту створення держави, але вибори проводяться. Але в контексті забезпечення національної безпеки просто неможливо порівнювати ці два військові конфлікти. Один локальний, інший — глобальний. І по інтенсивності, і по масштабам, і по часу – у нас друга війна після Другої світової на європейському континенті", — зауважив політолог та аналітик Олексій Буряченко в розмові з Новини.LIVE. 

Та відсутність виборів не означає, що під сумнівом легітимність президента. Навпаки, з року в рік ЦВК наголошує на тому, що країна діє згідно з основним законом. Політичні експерти, як українські, так і міжнародні, не бачать варіанту проведення виборів саме під час війни.

Які б сценарії не обговорювались, головні питання залишаються невирішеними — хто гарантує безпеку виборцям, як провести вибори на фронті, як голосуватимуть мільйони біженців за кордоном та багато іншого. 

"Хочеться всіх, хто веде російську пропаганду говорячи мовою Кремля, що пора проводити вибори, запросити до Києва на один день. Думаю тоді такі коментарі одразу закінчаться", — додав Буряченко. 

Довіра до влади

Жодних проблем з легітимністю влади під час війни немає. Але разом з довжиною президентської каденції зростає і недовіра, зокрема до президента. Влітку 2025 року соціологи зафіксували падіння довіри до Зеленського. КМІС почало опитування на наступний день після голосування у ВР за закон щодо ліквідації НАБУ і САП. Люди вийшли на вуличні протести, а результати опитування показали — довіра знизилась з 65% до 58%.

Запит суспільства зміщується від єдності за будь-яку ціну до вимоги підзвітності навіть у розпал війни. Шокуючі викриття корупційних схем на чолі з наближеними до президента осіб лише послаблюють довіру до влади. 

"Під час війни консолідуючу роль має президент. Тому так чи інакше багато чого залежить від рейтингу президента. Коли десь просідають рейтинги, то починаються розмови про перезавантаження влади. Це нормально для будь-яких демократій. Ті заполітизовані, як на мене, скандали навколо "Міндічгейту" безумовно впливали на рейтинги президента і послабили дипломатичні позиції України під час перемовин", — зазначив політолог. 

Однак він виявив спантеличення щодо надмірної уваги до розмов про зміну владу під час війни, в той час, як центром уваги має бути сама війна і пошуки шляхи її завершення. 

Міжнародна допомога і вплив 

Для міжнародних партнерів стабільність української влади — умова довгострокового фінансування. МВФ погодив із Києвом нову чотирирічну програму на 8,2 млрд доларів, щоб частково закрити фінансовий розрив на 2026-2029 роки. У документах усе частіше звучить поняття "good governance" — належне врядування.

Виходить, що питання української влади і політики виходить за межі держави, адже ті хто дають гроші, можуть впливати на політичні процеси в Україні. Це не заперечують експерти, але не вважають це проблемою.   

"Скажімо чесно — після повномасштабного нападу Україна критично залежна від різного роду допомоги від партнерів. Тому сумарно наші партнери формують нашу внутрішню політику. Навіть на прикладі МВФ — під час підписання договору підписуються і дорожні карти імплементації законодавчих змін. Чи впливає їх прийняття на внутрішню політику — безумовно", — сказав Буряченко. 

Як приклад, Україна визначає євроінтеграційні закони як пріоритетні, вони йдуть у Верховній Раді з окремою позначкою і ставляться на голосування поза чергою. Це і є формування нашими партнерами контурів нашої політики.  Виходить, що бажання і пріоритети партнерів і країн, які допомагають Україні під час війни, і стають основними як для законодавчої, так і для виконавчої влади. 

"Але при цьому не можна сказати, що МВФ, ЄС чи інші донори, чи країни, десь обмежують наш суверенітет. Так, як це хоче зараз зробити РФ, підсумовуючи нам умови капітуляції. Ці партнери формують свої рекомендації враховуючи стратегічний курс України", —  додав політолог. 

Президент США Дональд Трамп в інтерв'ю виданню Politico, оприлюдненому у вівторок, 9 грудня, заявив про необхідність провести президентські вибори в Україні. За його словами, "минуло багато часу" з моменту попередніх виборів президента України і український народ "повинен мати цей вибір".

Неодноразово тему виборів в Україні підіймав й російський диктатор Володимир Путін. Очільник Кремля заявляв, що влада в Україні нібито не є законною, оскільки не було виборів президента. Тому для "досягнення миру" Путін "вимагає" провести вибори.

Хто буде наступним

Формально жодна політична сила не має права вести повноцінну виборчу кампанію, але рейтинги, кулуарні домовленості та медійні проєкти фактично замінюють передвиборчі перегони.

Питання про те хто буде наступним вже давно живе в медіа. І сценарій "вибори одразу після війни" вимагає вже сьогодні аналізу політичних сил та нових облич у владі. 

А нові обличчя будуть, адже відбувається трансформація політичних еліт, і головними на виборах будуть військові, запевняє політолог: "Пріоритетом наступного політичного сезону будуть кандидати, які користуються великою суспільною довірою, які розкручені, але будуть відноситися до сектору безпеки і оборони". 

Політолог Буряченко робить прогноз на керівника ГУР Буданова і на генерала Залужного. Що вони стануть новими обличчями наступних виборів. До того ж експерт впевнений, що вибори можуть відбутися не за сталого миру, а під час перемирʼя. 

Новини.LIVE постійно тримають руку на пульсі і аналізують поведінку влади. Ми вже не раз розбирали кейси конкретних можливих кандидатів і пояснювали, що не так з виборами в Україні.