Лубінець назвав три кроки для вирішення проблеми з укриттями

Стан захисних споруд в Україні залишається незадовільним через системні порушення, виявлені під час перевірок. Омбудсмен України наголосив, що посадовці різних рівнів повинні нести реальну відповідальність за таку недбалість. І для того, щоб розв'язати проблему з укриттями, влада має діяти швидко та чітко.

Про неприпустимість зачинених під час тривог бомбосховищ та відсутність безперешкодного доступу до них для маломобільних громадян розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв'ю Марії Гураль в ефірі проєкту Новини.LIVE.

Зміна державної політики та фінансування

Аби зрушити процес із мертвої точки, центральна та місцева влада мають діяти спільно і кардинально змінити свої підходи. Омбудсмен чітко окреслив необхідні дії для урядовців.

"Перше, перестати робити вигляд, що не існує проблеми", — наголосив Дмитро Лубінець.

Наступним етапом має стати формування чіткої політики щодо забезпечення коштами.

"Друге, як я казав, уряду терміновано працювати в державну політику, дати посил звідки брати фінансування", — пояснив Уповноважений з прав людини.

На його переконання, частину витрат варто покривати повністю з державного та місцевих бюджетів, проте для останніх уряд повинен запропонувати дієвий механізм компенсації.

Міжнародна допомога та мобільні споруди

Третім джерелом для забезпечення міст безпечними об'єктами правозахисник називає залучення фінансів від іноземних партнерів. Обудсмен запропонував найбільш дієвий та оперативний інструмент для швидкої ліквідації дефіциту місць у захисних спорудах.

"І саме головне, це нарешті розпочати системну роботу по встановленню мобільних укриттів, як найбільш швидкий спосіб поліпшити ситуацію з укриттями в Україні", — підсумував Дмитро Лубінець, підкресливши, що ігнорувати масштаби загрози для цивільного населення більше не можна.

Раніше Новини.LIVE писали, що ситуація з укриттями в столиці залишається критичною, оскільки місцева влада проігнорувала абсолютну більшість зауважень щодо безпеки. За словами омбудсмана Дмитра Лубінця, Київ, попри постійні обстріли, виконав лише 15% рекомендацій щодо усунення недоліків у сховищах.

Для порівняння, на Черкащині та Франківщині цей показник сягає 75–80%. Загалом по країні моніторинг виявив масштабні фальсифікації. З'ясувалося, що близько 8% об'єктів досі залишаються на замку під час тривог, частина сховищ існує виключно на папері, а реальна місткість багатьох приміщень виявляється в рази меншою за офіційно заявлені цифри.

У самому Києві спостерігається величезний дисбаланс із доступністю безпечних зон. У профільному комітеті Верховної Ради наголошують, що в одних районах забезпеченість укриттями перевищує 80%, тоді як в інших не дотягує і до 40%, залишаючи цілі житлові квартали взагалі без захисту. Вирішити проблему частково могли б вуличні мобільні модулі, проте в Київраді вже попередили, що до кінця поточного року їх не встановлюватимуть. 

Тим часом на державному рівні відповідальність за стан укриттів розмивається між різними відомствами. Хоча затвердженням будівельних норм та координацією проєктів модульних сховищ опікується Міністерство розвитку громад, там відмовилися звітувати про хід робіт. У відомстві послалися на складність збору інформації і заявили, що фізичним станом захисних споруд мають займатися виключно місцеві адміністрації та рятувальники з ДСНС.