Глава Латвії: більшість країн НАТО не зможуть відбити ракетну атаку РФ

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс. Фото: Edgars Rinkēvičs/Facebook

Більшість країн НАТО наразі не зможуть відбити ракетну атаку Росії, якщо конфлікт розшириться. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що Європа не встигає за розвитком безпілотників і повітряної війни в Україні. За його словами, нинішні заходи з підготовки до повітряної війни можуть застаріти вже до середини наступного року.

Про це президент Латвії заявив в інтерв’ю The Guardian, інформує Новини.LIVE.

Рінкевичс оцінив готовність НАТО до ракетної атаки

За словами Едгарса Рінкевичса, технологічний розвиток у сфері застосування безпілотників в Україні відбувається "блискавичними темпами". Водночас системи протиповітряної, протидронової та протиракетної оборони мають серйозні проблеми.

"Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми. І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми", — сказав президент.

Рінкевичс також пояснив, що для багатьох європейських країн серйозним випробуванням стала б атака навіть кількома російськими ракетами. Він зазначив, що нинішніх можливостей протиповітряної та протиракетної оборони може бути недостатньо для такого сценарію.

"Тому що, якщо Росія вирішить використати пару ракет на цій території, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це буде серйозним викликом, з яким буде важко впоратися", — додав Рінкевичс.

Європа має проблеми з ракетами для ППО

Окремо президент Латвії звернув увагу на затримки з постачанням Україні та європейським союзникам важливих ракет-перехоплювачів для систем Patriot та іншої протиповітряної оборони.

За словами Рінкевичса, Європа має власні виробничі можливості, однак системи Patriot залишаються одними з найефективніших засобів протидії таким загрозам. США розглядали можливість передати виробництво Patriot Україні та Європі, але відповідної угоди поки не укладено. Переговори тривають, зокрема сторони стикаються з технічними питаннями щодо ліцензування.

Рінкевичс наголосив, що для створення необхідних оборонних спроможностей Європі потрібен час. За його словами, цей процес не може відбутися за місяць або навіть за один рік.

Які загрози Росії бачить президент Латвії

Водночас Рінкевичс заявив, що не очікує звичайного військового вторгнення Росії до країн НАТО. Однак він закликав бути пильними щодо інших можливих загроз, серед яких диверсії, кібератаки, а також інциденти із безпілотниками та ракетами.

За його словами, такі випадки можуть свідчити про перевірку Росією готовності європейських країн продовжувати підтримувати Україну.

Новини.LIVE інформували, що російський фрегат випустив дві сигнальні ракети по данському військовому гелікоптеру поблизу Гедсера. Інцидент стався 14 вересня під час планового польоту над міжнародними водами Балтійського моря. Після цього Данія вирішила викликати російського посла для пояснень.

Новини.LIVE також писали, що винищувачі НАТО вперше збили безпілотник у повітряному просторі Литви в ніч проти 15 вересня. За попередніми даними, дрон міг залетіти на територію країни з боку Білорусі. Через інцидент у Литві оголосили повітряну загрозу, а Вільнюський аеропорт тимчасово обмежив роботу.