День народження Степана Бандери: цікаві факти, значення для України та чому його боїться РФ
Поділитися
Цьогоріч 1 січня минає рівно 115 років від дня народження найвідомішого лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери. Про нього створено безліч історій, міфів та вигадок, однак не всі з них правдиві.
Новини.LIVE зібрали маловідомі факти про Степана Бандеру і пояснюють, чому його так боїться Росія.
Біографія Степана Бандери
Степан Бандера народився в сім’ї греко-католицького священника 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, що на Галичині. Зараз це Івано-Франківська область, яка неодноразово зазнає російських нападів, адже там розташований музей лідера українського націоналістичного руху.
Ще із самого малку Степан був розумним хлопчиком, який готував себе до боротьби: багато молився, бив себе ланцюгом та паском, проколював шкіру голками та обливався крижаною водою потайки від батьків. Він вважав, що це "вправи", які мали його підготувати до тортур через його проукраїнську позицію.
Оскільки дитинство Степана Бандери випало на початок Першої світової війни, то, коли хлопчині виповнилося п'ять років, школи в селі не працювали. Його навчали запрошені вчителі вдома, оскільки він ще й страждав від ревматизму суглобів.
Вже коли майбутньому провіднику ОУН виповнилося 10 років, він вступив до Стрийської гімназії і вже через чотири роки сам почав читати лекції іншим гімназистам. Через свою хворобу він досить довго не міг потрапити в "Пласт", хоча дуже цього хотів. Йому вдалося з третьої спроби. Перші його псевдоніми — Сірий, Лис і Баба.
У 1928 році Степан приїхав до Львова на навчання в Політехніці на агрономічному відділенні та паралельно вступив у підпілля ОУН. Однак навчання не було його пріоритетом, оскільки він навіть не отримав диплом та не був у цьому зацікавлений. Бандеру швидко поглинула національно-патріотична робота.
Переважно він займався просвітницькою діяльністю: їздив по селах Львівської області з лекціями і водночас виконував завдання для Української військової організації — поширював підпільні видання і був зв’язковим.
До ОУН Бандера вступив ще 1929 року, навіть додавши собі вік, адже в організацію брали з 21, а через чотири роки став на західноукраїнських землях офіційним крайовим провідником ОУН. Попри свій досить юний вік, він був авторитетним та шанованим лідером.
В ОУН Степан Бандера вдавався до радикальних дій. За однією з версій, він організував кілька політичних вбивств, зокрема секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова — як відповідь ОУН на організацію Голодомору в Україні.
Однак уже 1936 року батька українського національного руху засудила до довічного ув'язнення польська влада. Але вже під час нападу Німеччини на Польщу 1939 року він вийшов на волю.
Під час Другої світової війни Бандера працював над розширенням мережі визвольної організації на територію всієї України. Проте в ОУН розпочався розкол, і частина організації перейшла під його особисте керівництво. Бандера мріяв створити незалежну Українську державу та проголосив про її створення у 1941 році у Львові. Але німецька влада не підтримала такого рішення. Бандеру заарештовують та кидають у концтабір "Заксенхауз".
Звільнився Бандера у 1944 році. І одразу ж повернувся до діяльності в ОУН. 1959 року в Мюнхені Степана Бандеру вбили. Агент Радянського Союзу Богдан Сташинський застрелив борця за українську незалежність із пістолета, який був наповнений отруйним газом.
Маловідомі факти про Бандеру
Опираючись на матеріали "Локальної історії", відомо, що про Степана Бандеру досить мало знають та пишуть поза політикою та його діяльністю в ОУН, хоча він мав досить багато захоплень та був вправний у багатьох галузях. До прикладу, він напам'ять цитував Святе Письмо і "Слово о полку Ігоревім". Попри невисокий зріст грав у баскетбол і перемагав на змаганнях зі стрибків у висоту.
Дуже багато навичок Степан Бандера здобув, перебуваючи у Пласті. Влітку плавав, взимку катався на лижах, фотографував і кермував авто, яке йому подарували його побратими. Йдеться про синій Opel' Kapitan, яким він часто їздив як по роботі, так подорожував в Альпи. Одного разу, потай від влади, він навіть облаштував сільську читальню.
Однією з вимог було скласти пластову вмілість "Плавання". Для цього потрібно було вміти плавати в одязі та роздягатись у воді, володіти щонайменше чотирма стилями, зокрема кролем і брасом, стрибати й пірнати, плисти без допомоги рук, рятувати потопельників тощо.
Окрім того, він мав дуже гарний слух, співав у хорі. Любив патріотичні та релігійні пісні, колядував. Знав сотні коломийок.
Чому росіяни бояться Степана Бандеру
Навіть зараз Бандера залишається ворогом номер один усієї російської влади, головним антигероєм російської пропаганди. Він разом зі своїми колегами-революціонерами у роки Другої світової змусив рахуватися з українським чинником навіть найбільш потужних гравців. Зокрема, змусив обидва тоталітарних режими — нацистський та комуністичний — відчути силу українського опору.
Він давав гідну відсіч радянському терору, а після штучно створеного голодомору жорстоко мстив московсько-більшовицькій агентурі. Зокрема, вбив радянського консула.
"ОУН виступає проти більшовизму тому, що це система, за допомогою якої Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність… Більшовизм методами фізичного знищення бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме — масовими розстрілами в підземеллях ДПУ, знищенням голодом мільйонів людей і постійними засланнями до Сибіру, на Соловки", — пояснював сам Бандера мету боротьби проти більшовиків
Нічна атака України в уродини Бандери: що це означає
Сьогодні вночі Росія атакувала Львівську область чотирма ударними безпілотниками типу "шахед". Через влучання уламків БпЛА сталася пожежа у музеї генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича на вулиці Білогорща у Львові. Також пошкоджений університет, де Степан Бандера навчався сто років тому.
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький заявив, що сьогоднішній сказ росіян — страх крізь десятиліття. Вони бояться згадки і пам'яті про них.
Водночас член Комітету ВРУ з питань держвлади та місцевого самоврядування Віталій Безгін наголошує, що удар по університету, де вчився Степан Бандера, та по музею Шухевича — найбільш яскрава демонстрація, що справжня та єдина мета росіян винятково одна — стерти нас як націю та стерти всю пам'ять про нас.
"Як типовий варвар, Росія не спроможна нічого створювати, тільки красти та знищувати чуже. Провідник завжди мав рацію. А в них, звісно, нічого не вийде. З Днем Народження, Степане Андрійовичу!" — зазначив він.
"Символи формують наш зовнішній світ. В грецькій мові слово "символ" (σύμβολον) означає "спільний знак". Тому недарма цієї ночі ворог цілив саме в те, що нагадує нам про нашу національно-визвольну боротьбу", — висловився щодо нічного обстрілу український філософ, історик релігії, соціолог, структурний лінгвіст, перекладач та громадський діяч Сергій Чаплигін.
Також на російські звірства відреагували у 3-й штурмовій бригаді.
"Сьогодні виповнюється 115-та річниця від дня народження одного з найвідоміших українських націоналістів, борця за вільну Україну — Степана Бандери. Людина, яка вірно відстоювала національні інтереси і за це була вбита російським ворогом. Той, у чиєму імені знайшли натхнення сучасні покоління націоналістів, і чий образ сьогодні жахає 146 мільйонів людей", — йдеться у повідомленні.
Військові наголосили, що справа Бандери досі живе, а послідовники зійшлися з противником у двобої на полі бою, щоб звільнити Українську Державу.
Український громадсько-політичний діяч, екслідер "Правого сектору" та командувач "Української добровольчої армії" Дмитро Ярош наголосив, що Бандера і Шухевич були не просто друзями і побратимами, вони ті, хто очолював національно-визвольний рух українського народу протягом декількох десятиліть.
"І ці хлопці так багато "залили сала за шкуру" ворогам України, що ті воюють з ними ще й сьогодні! Рівняймось на Степана Бандеру і Романа Шухевича! Будьмо гідними їх жертовного життя! Не біймося, а биймося з ворогом! Геть зневіру та розбрат! Українська Ідея та Зброя — запорука нашої Перемоги! Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава!" — наголосив він.
Нічна атака "шахедів" на Львівщину
Сьогодні, 1 січня, у Львівській області пролунали вибухи. Вони були пов'язані із роботою ППО через атаку російськими дронами.
Зазначається, що внаслідок падіння уламків ворожого безпілотника сталася пожежа у Білогорщі.
Пізніше мер Львова Андрій Садовий повідомив, що внаслідок атаки БпЛА є влучання у цивільний об'єкт.
Як стало відомо, у першу ніч нового року російські окупанти обстріляли музей імені Романа Шухевича та університет, де сто років тому навчався Степан Бандера.
Читайте Новини.LIVE!
