Буданов взяв участь у засіданні радників Форуму "Архітектура Безпеки"

У Києві 24 квітня відбулося перше засідання Стратегічної групи радників при Форумі "Архітектура Безпеки" — міжнародної експертної платформи, покликаної напрацьовувати практичні рішення для зміцнення обороноздатності, енергетичної стійкості та відновлення України.

Засідання Стратегічної групи радників при Форумі "Архітектура Безпеки"

Ключовий акцент зустрічі був зосереджений на комплексному розумінні безпеки України в умовах війни. Йшлося про те, що сьогодні безпека держави охоплює не лише оборонну спроможність, а й стійкість енергетичної системи, здатність відновлювати критичну інфраструктуру, підтримувати економічну активність, зберігати людський потенціал та забезпечувати стабільність державного управління.

Серед міжнародних учасників засідання Стратегічної групи радників — провідні дипломати, експерти з безпеки та оборони, а також представники аналітичних центрів та ділових кіл, чий досвід формував сучасну трансатлантичну політику безпеки та підтримку України. Зокрема, до обговорення долучилися Девід Петреус, Раймунд Анджейчак, Курт Волкер, Джеффрі Пайєтт, Вігаудас Ушацкас, Юліан Кіфу, Девід Крамер, Фредрік Веслау, Ніко Ланге, Кріс Ордвей, Анна Шпіцберг та Бенджамін Боббе.

З українського боку до участі були запрошені представники державного управління, безпекового сектору, економіки, енергетики, місцевого самоврядування та експертного середовища, зокрема Кирило Буданов, Денис Шмигаль, Андрій Пишний, Павло Паліса, Павло Клімкін, Андрій Юсов, Максим Тімченко, Андрій Вадатурський, Ігор Терехов, Микита Потураєв та Рена Марутян.

У своєму вступному слові Кирило Буданов наголосив, що цінність такої групи має вимірюватися не кількістю обговорень, а здатністю перетворювати ідеї на рішення.

"Події такого формату створюють простір для обміну практичним досвідом. Україна сьогодні проходить через виклики, з якими раніше не стикалася жодна сучасна європейська держава в такому масштабі. Наш досвід у сфері оборони, стійкості енергетики, роботи інституцій, захисту критичної інфраструктури та збереження керованості держави в умовах війни має бути не просто почутий – він має бути врахований і імплементований у нові підходи до міжнародної та європейської безпеки.  Я бачу в цьому  цінність нашої спільної роботи з партнерами", — зазначив керівник Офісу президента України, генерал-лейтенант Кирило Буданов.

Фокус першого засідання був зосереджений на трьох взаємопов'язаних напрямах: обороноздатності, енергетичній стійкості та відновленні країни. Організатори та учасники наголошували, що ці теми не можуть розглядатися окремо одна від одної. Надійна оборона створює умови для інвестицій, повернення людей і розвитку. Стійка енергетика забезпечує життя міст, економіки та критичної інфраструктури. А системне відновлення формує довгострокову силу держави.

"Майбутня архітектура безпеки України визначатиметься не лише гарантіями. Вона будуватиметься через стійкість – через інвестиції, інфраструктуру та партнерство. Вирішальну роль у цьому відіграватиме приватний сектор – як український, так і міжнародний. Залучення іноземних інвесторів до енергетичного сектору України – це не лише відновлення, а й створення більш міцної та захищеної системи на майбутнє. Децентралізовані енергетичні активи, менш вразливі до атак, є наріжним каменем цієї нової архітектури", — підкреслив генеральний директор DTEK Максим Тімченко.

Саме в цьому і полягає нова логіка безпеки: країна має бути здатною не лише витримувати удари, а й одночасно планувати майбутнє. Не просто ремонтувати зруйноване, а проєктувати нову якість держави — з сильнішими інституціями, ефективнішою енергетикою, захищеними громадами та більш інтегрованою роллю України в європейській системі безпеки.

Окремий акцент під час зустрічі було зроблено на тому, що український досвід війни має стати частиною майбутньої архітектури безпеки Європи. Україна вже фактично є елементом колективної оборони Заходу, адже саме тут щодня проходить перевірку реальна спроможність демократичного світу протистояти тривалій російській загрозі.

"Україна не є і не буде просто споживачем безпеки та допомоги. Вона буде постачальником. Сьогодні ми говоримо не лише про спільні оцінки — ми формулюємо конкретні ідеї щодо того, що необхідно зробити. Я сподіваюся, що зустріч 1 червня дасть набір узгоджених рекомендацій — своєрідний маніфест — який визначить кроки, що мають бути зроблені, і який буде підтриманий міжнародним органом високого рівня, щоб це привернуло увагу і призвело до дій", — прокоментував посол Курт Волкер (Kurt Volker), колишній посол США при НАТО, провідний експерт у сфері зовнішньої політики.

Це важливий момент. Українські та міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність перейти від реактивної моделі підтримки України до моделі спільного стратегічного планування.

Як зазначив Буданов, очікуваний результат роботи групи — не загальні декларації, а конкретні пріоритети, робочі механізми та пропозиції, які можуть бути винесені на політичний рівень і представлені на Форумі "Архітектура Безпеки".

Головний висновок цієї зустрічі полягає в тому, що Україна поступово утверджується як один із ключових суб’єктів формування нової глобальної безпекової архітектури — країна, чий досвід, практичні рішення та висновки мають значення не лише для Європи, а й для міжнародної системи безпеки загалом.

Форум "Архітектура Безпеки" запланований на 1 червня 2026 року в місті Київ. Ініціатор події — Інститут національної стійкості та безпеки за підтримки Офісу Президента України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Міністерства закордонних справ України.

Як писали Новини.LIVE, незвичайний блокнот Буданова став хітом в мережі. Це яскраво-червоний записник із провокаційним написом "Список під*расів-2026". Ймовірно, він є індивідуальним замовленням або лімітований мерчем, знайти точну копію в мас-маркеті важко, проте є кілька варіантів.

Також Кирило Буданов розповів, чому погодився очолити Офіс президента. Спершу він не хотів ставати главою ОП, але йому поставили ультиматум.