Буданов прагне забезпечити стратегічну стійкість держави, — експерт

Очільник Офісу Президента Кирило Буданов мислить категоріями не ситуативного контролю, а стратегічної стійкості держави. Він прагне створити стабільний внутрішній контур для розбудови архітектури безпеки.

Таку думку висловив політолог і блогер Віктор Таран, передає Новини.LIVE.

Стратегічна стійкість держави

"У свіжому матеріалі "Главкома" про політичні процеси в Києві звернув увагу на одну цікаву деталь. З приходом Кирила Буданова в Офіс Президента поступово починає змінюватися сам стиль взаємодії Банкової з регіональними елітами. І, схоже, у столиці це вже помічають навіть ті, хто роками існував у логіці постійних апаратних конфліктів та політики ситуативного виснаження опонентів", — зазначив Таран.

За його словами, показово, що після призначення Буданов зосередився передусім на переговорах і зовнішній політиці, а не на звичних для української внутрішньої політики суперечках за вплив у Києві чи регіонах.

Уже сам цей акцент поступово формує іншу атмосферу всередині системи, впевнений експерт, адже останні роки українська політика настільки звикла до постійного конфлікту між Банковою та столицею, що будь-яка пауза в ескалації почала сприйматись як політичне виключення із правил.

"Схоже, що Буданов переносить у цивільну політику підхід, сформований у секторі безпеки та стратегічного планування. Менше ручного втручання в локальні конфлікти. Більше уваги до загальної стійкості системи, керованості процесів та довгострокових ризиків. Його стриманість у внутрішньополітичних питаннях наразі виглядає не проявом пасивності, а радше спробою не перевантажувати систему додатковими внутрішніми кризами в умовах великої війни. Складається враження, що його значно менше цікавить традиційний український політичний формат у стилі "хто кого пересидить у кабінетах". За часів керівництва ОП Андрієм Єрмаком конфлікт між Ткаченком і Кличком фактично став одним із елементів загальної політичної архітектури Банкової. У певний момент сам процес конфлікту почав набувати самодостатнього характеру та перетворився на окремий механізм політичного управління", — написав блогер.

Нині ж, на його думку, фокус поступово зміщується від постійної конфронтації до більш прагматичної співпраці між центром і регіонами.

"Менше публічної конфронтації. Більше спроб сформувати хоча б базову передбачуваність правил та процедур. І це може виявитися значно важливішим процесом, ніж здається на перший погляд. Бо, наскільки можна зрозуміти, Буданов мислить ближче до категорій стратегічної стійкості держави, ніж до моделі ситуативного політичного контролю. Для побудови ефективної зовнішньої політики та архітектури безпеки потрібен стабільний внутрішній контур. Передбачувані регіони. Працюючі інституції. Мінімізація внутрішнього хаосу. Особливо в країні, яка живе в умовах затяжної війни", — підкреслив політолог.

Судячи з усього, додав він, в Офісі Президента поступово формується запит на систему, здатну працювати більш автономно без постійного ручного втручання з центру.

"І це може бути однією з найбільш недооцінених змін останнього часу. Бо українська політика настільки звикла до режиму постійного загострення, що сама поява ознак системної керованості вже починає виглядати незвично", — констатував Віктор Таран.

Як писали Новини.LIVE з посиланням на військово-політичного аналітика Олександра Мусієнка, візит Кирила Буданова до Литви є кроком до формування нової безпекової коаліції навколо України та сигнал спільної протидії російським загрозам.

Раніше ми писали, що керівник ОП у Литві обговорив з партнерами питання безпеки, спротиву російській агресії та технологічної трансформації сучасної війни.