Білорусь розгорнула війська біля кордону: в ДПСУ оцінили загрозу

Поява нової десантно-штурмової бригади збройних сил Білорусі у безпосередній близькості до кордону з Україною та заяви Мінська про посилення угруповання наразі не несуть прямої воєнної загрози. Як зазначив представник ДПСУ, білоруське керівництво ще з 2022 року спекулює темою нібито небезпеки з українського боку, аби виправдовувати мілітаризацію та розбудову військової інфраструктури на півдні.

Про це зокрема в ефірі програми "Ранок.LIVE" заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

В ДПСУ пояснили ризики від появи білоруських військ на кордоні

"З 2022 року Білорусь загалом говорить про те, що вона очікує якоїсь загрози з боку України і постійна риторика, що вони посилюють свої оборонні можливості або загалом військового характеру можливості по кордону з Україною. І в тому числі щодо направлення додаткових сил, як вони це часто подають. Хоча знову ж таки з 2022 року певні підрозділи Білорусь тримає по напрямку нашого кордону. Це невеличка кількість, відбувається їхня ротація і коли відбувається ротація, вони знову ж таки акцент роблять на тому, що вони посилюють, хоча замінюють ті підрозділи, які вже були і заводять нові", — наголосив Андрій Демченко.

За словами спікера відомства, аналогічна інформаційна кампанія супроводжувала плани створення нового військового об'єднання та триває досі навіть під час нинішнього формування бригади.

"Не варто зараз очікувати, що це якась сила, яка може створити загрозу нашій країні але, знову ж таки, варто підрозділам розвідок України і Міністерства оборони і Державної прикордонної служби відстежувати все щодо сил, які Білорусь може направляти в бік нашого кордону і від того звісно відштовхуватися щодо напрямку, де Україна має посилити більше свої можливості аби протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі", — підсумував речник ДПСУ.

Як повідомляли Новини.LIVE, Литва розширює масштаби оборонного будівництва на східних кордонах, зокрема, рубежів із Калінінградською областю РФ та Білоруссю. Рішення уряду передбачає облаштування додаткових смуг контрмобільності завширшки від 20 до 150 метрів, встановлення загороджень на мостах та автошляхах, а також збільшення кількості спеціальних інженерних парків із продовженням термінів виконання робіт до кінця 2028 року.  

На білоруському напрямку наразі відсутні ознаки формування ударних угруповань противника. Так колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж заявив, що через дефіцит стратегічних резервів повторне відкриття повноцінного північного фронту неможливе. Водночас ризик безпосереднього вступу білоруської армії у бойові дії залишається мінімальним, бо самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не має бажання  брати пряму участь у війні та нести пов'язані з цим наслідки.