"Азов" і Ліберови презентували фотопроєкт про бійців, що пережили трагедію в Оленівці

До 28 липня, Дня вшанування пам’яті страчених і закатованих у полоні, 12-та бригада спеціального призначення "Азов" НГУ та фотографи Костянтин і Влада Ліберовими представили фотопроєкт про бійців, які пережили теракт в Оленівці та повернулися з російського полону.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на пресслужбу "Азова". 

Чотири роки після теракту 

У ніч проти 29 липня 2022 року росіяни підірвали барак у колонії біля Оленівки. Напередодні туди перевели 193 полонених захисників Маріуполя, бійців "Азову". Загинули щонайменше 53 людини, понад 130 дістали поранення. Усі вони були беззбройними, вийшли з "Азовсталі" за наказом вищого командування і мали гарантії безпеки.

4 бійці, які стали героями проєкту, пережили вибух, вижили в полоні й дочекалися обміну. Кожен з них свідок злочину, за який досі ніхто не відповів.

Наразі у російському полоні залишаються понад 600 бійців "Азову" і тисячі військових Сил оборони. У "Азові" наголошують, що вшанування пам’яті має супроводжуватися конкретними діями: тиском на Росію, розслідуванням злочину і поверненням тих, хто ще в неволі.

"Оленівка — це не лише трагедія минулого. Це злочин, який триває доти, доки його винні не будуть покарані, а всі наші люди повернені додому. Герої цього проєкту — живі свідки цього злочину. Через їхні історії ми хочемо нагадати про тих, хто загинув, і про тих, хто досі не повернувся з полону. Пам’ять має ставати дією — вимогою справедливості, міжнародного тиску на росію та повернення всіх українських військовополонених", — прокоментував представник 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ Клевецький Олександр. 

"Коли ми знімали, постійно думали про те, що будь-кого з цих людей могло просто не бути. Вони сидять перед камерою, живі, і для нас це найсильніший аргумент, щоб не зупинятися і витягати решту", — поділилися Костянтин і Влада Ліберови. 

Історії бійців, які взяли участь у проєкті:

"Веб", 1070 днів у полоні

Що памʼятає про вибух: "Вибух, спалах, мене здуває з ліжка, падаю з другого яруса, втрачаю свідомість. Потім приходжу до тями, відчуваю, що температура в бараці така нормальна вже, треба вибиратися. Стаю на ноги, починаю виходити, розумію, що стан такий, ніби земля з-під ніг йде. Йшов ніби як на кораблі при штормі. Намагався вийти з бараку, ще раз впав, втратив свідомість. Пройшовся по груді металу, бетону, де колись ліжка стояли. Потім ще поза бараком раз втрачав свідомість".

Які поранення отримав: масивна кровотеча з руки, перебитий променевий нерв лівої руки, поранення правого стегна, наскрізне поранення спини біля попереку, пробита легеня, численні опіки, скловата та маленькі уламки у шиї біля сонної артерії.

Кого згадує із загиблих побратимів: "Згадую "Граніта", "Радія", "Башню", "Шуберта", "Ковбоя", "Космоса", "Фірста"".

Що за предмет на світлині: "Цей уламок один з найбільших, який дістали з лівої руки, він же пошкодив мені нерв. Знаковий він тим, що це доказ про страту і про те, що мене не вбило та змогло загартувати, не дивлячись на моє каліцтво. Він же доказ того, що це були не HIMARS".

"Дос", 129 днів у полоні

Що памʼятає про вибух: "Пам'ятаю два вибухи в самому бараці. Коли був вже вибух, коли ми вибігли на вулицю, я витягував хлопців. Коли дотягнув, я десь п'ятьом людям допоміг. Дуже добре запамʼятав фразу від старших в ДІЗО: "Ну што, класно вас, пацани, вагнєра вʼє#алі"".

Які поранення отримав: осколково-вогнепальні поранення передпліччя, ноги, втрата зору і слуху на праву сторону.

Кого згадує із загиблих побратимів: "Згадую із загиблих хлопців, які воювали під моїм командуванням – "Моря", "Джонс", "Схід", "Кадет". Класні пацани, класні вояки, рубалися до останнього в піхоті, застала їх така участь як страта. Памʼятаю "Смока" з артилерії, дуже класний хлопець був. "Космос" з медиків взагалі світла людина. "Фірст" завжди був на позитиві у мене в підрозділі, перевівся в інженерно-саперну роту, взагалі топовий сапер".

Що за предмет на світлині: "Одне-єдине сильне поранення, яке було за Маріупольську кампанію та полон, отримав саме під час теракту. Це осколкове поранення, яке зараз мені не дає повноцінно нормально жити. У мене мільйон уламків у ногах, які не дають мені ходити. Тому пересуваюсь за допомогою палиці. Лікарі сказали, що це на все життя. Нічого змінити неможливо. Тому палиця для мене – символ нагадування страти військовополонених у полоні".

"Август", 1122 дні в полоні

Що памʼятає про вибух: "Вибух, далі хаос. Я взагалі був у важкому стані. Мені хлопці допомагали ті, кому пощастило отримати незначні ушкодження. Я тримався, щоб доїхати до лікарні, в голові підбадьорював себе. Пам'ятаю потім операційний стіл у Донецьку. Як я прокидаюся, бачу свої пошкодження, ампутацію ноги, і розумію, що хочу жити це життя. Не хочу в розпачі бути. Хочу брати активну участь в змаганнях, хочу жити і щось робити корисне. Це були перші думки після реанімації, після того, як прооперували".

Які поранення отримав: ампутація ноги внаслідок поранення, осколкові по всьому тілу, втратив око, важка контузія.

Кого згадує із загиблих побратимів: "Із побратимів згадую "Браяна", "Ехо", "Американця", "Сенсея", "Августа", "Радія", "Ковбоя", "Кіпіша".

Що за предмет на світлині: "Молитва особлива, бо в полоні з хлопцями читали її потайки кожного ранку, за що інколи й отримували на перевірках".

Алан", 1362 дні в полоні

Що памʼятає про вибух: "Вибух. Посипались іскри, одразу загорання, паніка, хаос. Ну і потім вже наслідки: пожежа, згорівші люди. Паніка. Адміністрація ніяким чином не сприяла. Навпаки позакривали всі виходи та заблокували нас на цій промзоні. Ніякої першої допомоги ніхто не надавав".

Які поранення отримав: отримав осколкові поранення коліна, втратив частину пʼятки.

Кого згадує із загиблих побратимів: "Згадую "Осипа", "Карася", "Броню", "Електрика", "Васильовича", "Кіпіша", "Батю", "Кучерявого", "Ковбоя", "Білотура" – це з ким я безпосередньо перетинався по службі. Та, звісно, всіх інших, оскільки був знайомий майже з усіма хлопцями".

Що за предмет на світлині: "Шеврон – це не тільки елемент форми та знак розрізнення підрозділу, це ще й символ стійкості та незламності людей, навіть коли виживання в тих умовах здавалося неможливим".

Раніше Новини.LIVE писали, що "Азов" заявив про повернення до Маріуполя. Бійці патрулюють окуповане росіянами місто з неба. 

Також  ми писали, що принц Гаррі під час візиту в Україну наприкінці квітня зустрівся з бійцями "Азова". Військовослужбовці передали йому прикраси Love is care (Любов — це турбота). У такий спосіб бійці висловили подяку герцогу та герцогині Сассекським за постійну підтримку України.