Фіксація за звуком — що відомо про новий метод боротьби з БпЛА

Акустична система для виявлення дронів. Ілюстративне фото: zahid.espreso.tv

Акустичний антидрон — новий метод виявлення ворожих безпілотників. Сенсори пасивно "чують" звуки дронів, завчасно фіксуючи їхню присутність у повітрі. Ця система більш безпечна для людей та інфраструктури, а невдовзі може стати такою ж звичною як і камери спостереження на вулиці.

Про це повідомляє засновник Askalon Industries, офіцер ВМС Франції у відставці Луї Саїянс в ексклюзивній колонці Новини.LIVE.

Чому радари з виявлення БпЛА неефективні

"Логіка проста й дуже міська: багато недорогих "вух" створюють поле слуху там, де радарам складно або небезпечно випромінювати. Українці свідомо мінімізують активні радари у високій інтенсивності — будь-яке випромінювання демаскує позицію; у цивільному середовищі воно також небажане. Під час однієї з атак акустична система Sky Fortress допомогла збити 80 із 84 ворожих дронів, що вразило навіть військових США", — пояснює автор колонки.

Саїянс наголошує, що в місті діють інші закони, йому потрібна масштабована, безпечна й доступна мережа сенсорів, яку можна розгорнути за день і яка не створює додаткового випромінювання, а радар і радіочастотна детекція доречні на аеродромах і у війську.

"Радари енергоємні, громіздкі та чутливі до рельєфу й забудови, а малий БпЛА з полімерів має крихітну ефективну площу розсіювання (ЕПР), тож для кругового 360° огляду потрібні кілька антен, кабелі й суттєві бюджети. RF‑детекція (радіочастотні детектори) спрацьовує лише тоді, коли дрон випромінює керуючий/телеметричний сигнал, однак дедалі частіше платформи літають через приватні або стільникові 4G/5G‑мережі чи навіть по оптоволокну, тому сигнал не видно в ефірі", — пише експерт.

Що в пріоритеті безпеки нового методу виявлення дронів

За словами ветерана ССО Франції, першими приходять оператори критичної інфраструктури — енергетика, нафтогаз, аеропорти; часто імпульс іде від страховиків, яким потрібні зрозумілі процедури й покриття на малих висотах. У містах пріоритет — масові зібрання, транспортні хаби, школи та лікарні: там безпечна детекція потрібна постійно.

"Окремо стоїть "тиха" загроза — дрони з 4G/5G‑зв’язком і автономними польотами, які не фіксуються у радіоефірі. Саме тут пасивна акустика дає універсальність і швидкий запуск", — додав ексвійськовий.

Саїянс переконаний, для міста важлива гнучкість: тимчасове покриття під масові заходи, швидкий перенос вузлів, зростання мережі без перепроєктування. Місто чи компанія підключається до платформи: ліцензія, довічна гарантія заліза, 24/7 підтримка, регулярні оновлення ПЗ і модулів. Мережа масштабується вузлами без нових тендерних циклів: додали точку — закрили "діру".

"Антидрон‑детекція стане міською нормою. Не через моду — через економіку й безпеку. Пасивні, розумні та доступні вузли дають містам стійкість без страхів і надлишкових бюджетів. Камери колись теж здавалися зайвими. Тепер це фон. Наступним фоном стане акустичний захист від дронів", — додав автор.

Нагадаємо, що нещодавно експерт з авіації та БпЛА Оссіан Фогель назвав Україну головним ринком безпілотників. Він підкреслив, що саме тут майбутнє з модернізації та виготовлення дронів.

Також ми повідомляли, що на думку кандидата політичних наук Андрія Ковальова, балтійські країни фактично беззахисні перед можливими дроновими чи ракетними атаками з боку Росії. За його словами, попри підготовку НАТО до ймовірної війни, Альянс досі діє за застарілими стандартами.