86 днів пекла: історія героїчної оборони Маріуполя

Битва за Маріуполь стала одним із наймасштабніших протистоянь повномасштабного вторгнення, яке тривало 86 днів. Під час облоги російські війська зруйнували місто, вбивши, за різними оцінками, від 20 до 100 тисяч цивільних, тоді як український гарнізон понад два місяці тримав оборону в повному оточенні.

Новини.LIVE розповість, як Росія цинічно винищувала цивільних у Маріуполі та як українські оборонці до останнього намагалися врятувати місто від окупантів.

Початок вторгнення та формування оборони Маріуполя

Наступ на Маріуполь розпочався 24 лютого 2022 року о 04:00, коли з боку російського Єйська рушили два судна. Вже близько 09:00 ворожа авіація та корабельна артилерія завдали ударів по місцевому аеропорту.

Підготовку до оборони гарнізон, основу якого складали полк "Азов", підрозділи берегової охорони ДПСУ, патрульної поліції та тероборони, розпочав ще до вторгнення. Важку техніку під виглядом навчань перемістили в район Мангуша за 20 км від міста, а поліцейські звели укріплення навколо своєї бази. Загальна довжина зовнішньої лінії оборони склала близько 85 км.

Місто умовно поділили на чотири сектори, контроль над якими тримали "азовці" під командуванням Дениса Прокопенка на псевдо "Редіс". Очікуючи висадки десанту, захисники замінували пляж "Піщанка", а також фарватер і Нові ворота морського порту, використавши 32 якірні міни вагою 160 кг зі складу в Очакові.

У порту базувалися 9-й дивізіон надводних кораблів, 23-й загін морської оборони та корабель "Донбас" BG-32, з якого зняли кулемети ДШК для сухопутних позицій. Оскільки десанту між Маріуполем та Юр'ївкою не відбулося, снайпери та розвідники "Азова" підірвали мости біля Мангуша і Старої Ялти, після чого відійшли до міста.

Блокада та перші тижні оточення

До 28 лютого ворог підступив зі сходу, півночі та заходу, а 1 березня місто опинилося в повному оточенні. Маріуполь втратив водо- та електропостачання через цілеспрямовані російські удари по високовольтних лініях.

Ситуація швидко переросла в гуманітарну кризу: станом на 26 лютого налічувалося 58 поранених цивільних, борошно в місто взагалі уже не завозили, а ціни на хліб сягнули 100 гривень за кілограм.

Розуміючи неминучість повної облоги, командир "Азова" записав звернення, пообіцявши битися до останньої краплі крові. В умовах критичного браку боєприпасів захисники здійснили останній рейс чотирма вантажівками КрАЗ до Розівки Запорізької області, проте привезеного боєкомплекту вистачило лише на пів години бою.

Евакуювати перших поранених вдалося 27 лютого гелікоптерами Мі-8 — ці кадри збереглися завдяки парамедикині "Тайрі".

У той самий час російська бронетехніка просувалася обхідними шляхами і вже 4 березня ворожі танки почали обстрілювати будинки на південному заході.

Знищення міста та десятки тисяч загиблих

Російські війська заблокували гуманітарні колони із Запоріжжя та розпочали масовані обстріли цивільної інфраструктури. 9 березня агресор вдарив по лікарні й пологовому будинку, 14 березня штурмував морський порт, а 16 березня скинув авіабомбу на драмтеатр, де загинуло понад 600 осіб.

Окупанти захопили будівлю обласної лікарні на вулиці Троїцькій, 46, взявши в заручники пацієнтів та персонал. За час бойових дій було зруйновано 90% будівель, а на супутникових знімках зафіксували масові поховання у передмістях.

За офіційними даними Маріупольської міської ради, під час блокади та штурму міста загинуло щонайменше 12,5 тисяч мирних жителів. Водночас українська влада та міжнародні правозахисні організації оцінюють реальну кількість жертв від 20 до 100 тисяч осіб.

Встановити точну кількість загиблих наразі неможливо через окупацію міста. З оточення вдалося вирватися лише близько 20 тисячам цивільних у перших колонах.

Героїзм гарнізону та вихід з "Азовсталі"

До 17 березня українські сили контролювали лише половину Маріуполя. У квітні командуванню вдалося провести кілька безпрецедентних вертолітних місій для доставки ліків, підкріплення та евакуації важкопоранених. Попри шалений опір, ворожі підрозділи проривалися в тил, опинившись за сотню метрів від комбінату "Азовсталь".

Наприкінці квітня кільце оборони остаточно звузилося до території цього металургійного заводу, який став останнім рубежем для військових та цивільних.

Оборона Маріуполя тривала загалом 86 днів, 82 з яких гарнізон перебував у повній облозі. У другій половині травня, за наказом вищого військового командування задля збереження життів, українські бійці вийшли з території комбінату. Сотні оборонців міста й досі утримуються в російському полоні.

Новини.LIVE писали про те, як Росія розграбовує Маріуполь. У листопаді 2025 року було відомо, що в Маріуполі закрився кар'єр, бо росіяни повністю його вичерпали. Там видобували щелочний каолін. Окрім того, російські війська вивозили цінне майно з музеїв та інших культурних пам'яток, серед яких є відомі на увесь світ роботи художників та скульпторів. А ще росіяни грабували будинки та квартири мешканців Маріуполя, виносивши з помешкань коштовності, побутову техніку і навіть меблі.

Не менш цинічною схемою росіян є викрадення житла українців. Окупаційна влада масово списує нерухомість маріупольців, як "безхазяйне" і завозить на територію мігрантів або охочих росіян, які просто заселяються в чужі квартири або розпродують їх. Єдиною можливістю зберегти майно є оформлення російського паспорта, проте, і це не є гарантією.

Більше того, росіяни буквально торгують дітьми в Маріуполі. Вони викрадають малолітніх українців та вивозять їх в Росію або прилаштовують силою в чужі родини. Окрім того, у школах проводять пропагандистські антиукраїнські уроки, де вирощують ненависть до України і вихваляють злочинні дії Кремля. Відомо, що в місті діяли і діють катівні, де знущаються з людей, які можуть мати проукраїнську позицію.