80 років після Хіросіми та Нагасакі — події, що змінили світ

6 серпня 1945 року — день, який змінив уявлення світу про катастрофу. Людство вперше побачило, на що здатна ядерна бомба. Американці скинули зброю масового ураження на японське місто Хіросіму. А за три дні, 9 серпня, атакували Нагасакі. 

Новини.LIVE до 80 річниці вшанування жертв трагедії розповідають деталі.  

Чому США наважились випробувати ядерну зброю на людях? 

Нацистська Німеччина вже капітулювала, але Друга світова війна ще не закінчилась. Японія не хотіла здаватися, хоча союзники вибили їх із Філіппін, Бірми і Борнео, а також захопили стратегічно важливі японські острови Іводзіму та Окінаву. 

Солдати Токіо билися на смерть і навіть не розглядали варіант капітуляції. Натомість американське командування обрало стратегію бомбардування за підтримки австралійських, британських і канадських дивізій. Прагнули знищити спочатку підприємства, а потім вдарити й по цивільних кварталах, щоб підірвати моральний дух японців. 

Плани змінилися, коли вчені з "Мангеттенського проєкту" винайшли ядерну бомбу, а вже 16 липня 1945 року провели перші успішні випробування ядерної зброї на полігоні у Нью-Мексико. 

Ядерну бомбу під сатиричною назвою "Малюк" скинули на Хіросіму 6 серпня, а "Товстун" — за три дні на Нагасакі. Від потужних вибухів загинуло близько 80 тисяч людей і ще понад 200 тисяч отримали радіоактивне зараження. Вікна повибивало в радіусі до 20 км. Шкіра японців згорала на очах.  

Японія підписала капітуляцію 14 серпня і передала контроль над державою американцям.

Нагасакі не було у списку "смерті"

Американці склали список із п'яти стратегічно рекомендованих для бомбардування міст:

• Кокура — там розташовувався найбільший завод з виробництва боєприпасів;
• Хіросіма — портовий і військовий вузол;
• Йокогама — центр літаків, верстатів та нафтопереробної промисловості;
• Ніїгата — металургійні та нафтопереробні заводи;
• Кіото — колишня столиця, промисловий і культурний центр.

Останнє місто врятував військовий міністр Генрі Стімсон. Він захоплювався Кіото ще з часів своєї весільної подорожі та переконав президента Трумена відмовитися від цієї ідеї. Тому замість Кіото у списку "смерті" опинились Нагасакі — найбільший центр суднобудування та виробництва військово-морських боєприпасів. 

Для другого удару обрали Кокуру, а Нагасакі залишили запасним варіантом. Перед вильотом бомбардувальник B-29 під командуванням майора Чарльза Суїні виявився несправним — проблеми з помпою резервного бака з пальним. Ремонт і очікування були занадто ризиковані, адже бомба "Товстун" вже була у бойовому режимі.

Скинути боєголовку на Кокуру так і не вдалося. Видимість над містом була мінімальна — чорний дим затьмарив 70% міста. Працівники місцевого металургійного комбінату підпалили бочки з камʼяновугільною смолою. 

Після години кружляння і трьох невдалих спроб пілот вирішив атакувати Нагасакі.

Один пілот планував суїцид, інший — задоволений роботою 

Єдиний пілот, який публічно показував муки сумління, —  Клод Роберт Ізерлі. Після участі у повітряній місії чоловік нібито збожеволів. Він скоїв кілька дрібних злочинів і спробував покінчити життя самогубством. 

Однак насправді льотчик особисто не скидав бомби на японські міста. Його завданням було дослідити стан погоди над Хіросімою і, коли його колеги "натиснули на курок", він вже повернувся на базу. Через це його докори сумління викликають чимало запитань у дослідників.  

Натомість Чарльз Суїні, який скинув атомну бомбу на Нагасакі, до кінця життя дотримувався думки, що все зробив правильно. Буцімто, якщо війна тривала б, то жертв було у десятки разів більше.

 "Я бачив цих прекрасних молодих людей, яких вбивала війна. Тож я не сумніваюся, що президент Трумен ухвалив правильне рішення про ядерні бомбардування Японії. Та я молюся про те, щоб залишитись останньою людиною, яка командувала військовою атомною місією", — написав він у мемуарах.

Понад сотню "хібакуся" пережили подвійне бомбардування

Жертв атомних бомбардувань Хіросіми й Нагасакі в Японії називають "хібакуся". Понад 150 людей вважались "подвійними хібакуся" — їм вдалось вижити після обох трагедій. Найвідоміша історія японського інженера Цутому Ямагучі. Він потрапив під першу бомбу в Хіросімі, зазнав поранень, але дістався рідного міста Нагасакі 8 серпня. За день знову опинився в епіцентрі жаху. Чоловік народився під щасливою зіркою, врятувався і прожив до 93 років.

Японці остерігаються нащадків "хібакуся"

"Ті, хто вижили" після ядерного бомбардування, зіштовхнулись з дискримінацією у суспільстві. Через необізнаність щодо наслідків променевої хвороби "хібакуся" не приймали на роботу і з ними боялись брати шлюб. Чимало японців досі вважають їх "заразними" і їхніх дітей — "спадкоємцями хвороби".

"Дівчинка з журавликами" стала символом миру і надії

Дворічна дівчинка Садако Сасакі вижила після атомного бомбардування Хіросіми. Здавалося, що дівчинка повністю одужала, проте через десять років після трагедії в неї діагностували лейкемію — так звану "атомну хворобу", спричинену радіаційним опроміненням.

Садако поклали до лікарів, і тоді вона дізналась про японську легенду, за якою людина, що складе тисячу паперових журавликів оригамі, зможе загадати бажання, яке обов’язково збудеться. Вона почала складати журавликів з усього, що потрапляло до рук: з обгорток, клаптиків паперу, навіть із медичних етикеток. Дівчинка бажала одужати і побачити мир у світі. 

За однією з версій, Садако встигла скласти понад 1 300 журавликів до своєї смерті 25 жовтня 1955 року, хоча традиційно вважається, що їй не вистачило кілька сотень. Пам'ять про дівчинку продовжує жити — її статую з паперовим журавликом у руках встановили на Меморіалі миру дітей. Історія Садако стала символом боротьби проти ядерної зброї, а паперовий журавлик — міжнародним знаком надії та миру.

Ефект "Опенгеймера" чи нова загроза світу?

Вихід фільму "Опенгеймер" у 2023 році привернув нову хвилю уваги до теми ядерної зброї та моральної відповідальності науковців. Крістофер Нолан розповів історію створення атомної бомби, зокрема біографію Роберта Опенгеймера, але водночас і порушив фундаментальне питання етичних меж наукового прогресу.

Фільм змусив мільйони глядачів по-новому поглянути на події серпня 1945 року — не як на історичний факт, а як на трагедію людства, яка продовжує відлунювати десятиліттями.

У сучасному світі паперові журавлики Садако — так само, як і сцени з "Опенгеймера" — нагадують нам, що за кожним науковим відкриттям стоїть людська доля. І хоча атомна енергія може бути використана для добра, її руйнівний потенціал досі змушує світ шукати баланс між технологічним розвитком і збереженням гуманності. 

Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп назвав умову, яка змусить Путіна завершити війну. Також безпілотники вночі вдарили по російській інфраструктурі.