Звикли до дефіциту та страху: чому росіяни не здатні на бунт

Удари ЗСУ по російських НПЗ, портах та інших важливих об’єктах поступово створюють для РФ проблеми з паливом і постачанням необхідних для війни товарів. Попри це, дефіцит бензину та погіршення умов життя поки не вивели росіян на масові протести — суспільство роками звикало до нестачі, черг і страху перед державою.

Про це пише Новини.LIVE з посиланням на The Atlantic.

У Росії виникає дефіцит бензину

Наслідки атак по російській інфраструктурі дедалі відчутніше позначаються на повсякденному житті населення. В окремих регіонах РФ водії змушені вистоювати багатогодинні черги на АЗС, а очікування на пальне, за наведеними у матеріалі даними, може тривати до 69 годин.

Подекуди автомобільні колони біля заправок розтягуються на кілька кілометрів. Для країни, яка позиціонує себе як одну з найбільших нафтових держав світу, така ситуація виглядає особливо показово.

Здавалося б, дефіцит базового ресурсу та погіршення побутових умов мали б стати причиною зростання невдоволення владою. Тим більше що Росія наближається до парламентських виборів. Однак масштабного протестного руху через проблеми з пальним наразі не виникло.

Дефіцит у РФ сприймають як норму

Одне з пояснень такої реакції автори матеріалу пов’язують із радянським минулим. Для кількох поколінь росіян нестача товарів, порожні полиці та багатогодинне очікування були не винятком, а звичайною частиною життя.

Черги настільки міцно закріпилися у радянському суспільстві, що їх вивчали як окреме соціальне та культурне явище. Радянські видання навіть аналізували, скільки часу громадяни щороку витрачали на очікування товарів першої необхідності.

За таких умов поступово сформувалася модель поведінки: не вимагати змін, а пристосовуватися. Побутові труднощі сприймалися як неминучі, а сама думка про те, що "всі так живуть", фактично знімала питання про відповідальність влади.

При цьому радянська система чітко демонструвала, чим може закінчитися спроба організованого спротиву.

Одним із найвідоміших прикладів стала Новочеркаська трагедія 1962 року. Після протестів через зниження зарплат та підвищення цін влада кинула проти демонстрантів силовиків. Під час розгону загинули близько двох десятків людей.

Страх сильніший за невдоволення

Сьогодні до історичного досвіду додався страх перед сучасною російською репресивною системою. Саме він, за оцінкою авторів матеріалу, є одним із головних факторів, що не дозволяють побутовому невдоволенню перетворитися на відкритий протест.

У The Atlantic наводять історію в приклад: жінка працює вчителькою мистецтв і є активісткою. За її словами, нинішня атмосфера в Росії є настільки небезпечною, що люди побоюються навіть звичайних проявів незгоди. Зокрема, за словами жінки, на сусідів можуть доносити силовикам через прослуховування антивоєнної музики.

Вона також розповіла про знайому, яка отримала два роки ув’язнення після того, як залишила біля пам’ятника українському поету вірш і квіти.

У такій атмосфері невдоволення владою часто залишається лише приватною розмовою. Люди можуть обговорювати політику вдома, але не наважуються переносити цю критику у публічний простір.

Антивоєнні протести в Росії придушили

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вуличні протести все ж були помітними. За даними OVD-Info, у 2022 році російські силовики затримали майже 19 тисяч людей через антивоєнні акції.

Однак із часом протестна активність практично зникла. Посилення репресій, кримінальні справи проти активістів і жорсткіші покарання за публічну критику війни зробили відкритий спротив надзвичайно небезпечним.

Водночас у Росії фактично не залишилося незалежної політичної сили, здатної організувати масштабний протест. Партії, які допускають до виборчого процесу, не ставлять під сумнів владу російського диктатора Володимира Путіна.

Показовим став і випадок із партією "Яблуко", яку в матеріалі називають єдиною антивоєнною політичною силою, що залишалася в системі. Верховний суд РФ не допустив її до парламентських виборів. Протест біля суду зібрав лише кілька сотень людей.

Росіяни обирають пристосування

Навіть серйозні економічні проблеми не гарантують появи політичного протесту. Для частини російського суспільства погіршення умов життя стає не сигналом до спротиву, а черговою проблемою, яку потрібно пережити.

Журналістка Ірина Бороган, яка досліджувала російських дисидентів, пов’язує це не лише зі страхом, а й із глибоко вкоріненою здатністю пристосовуватися до труднощів.

Замість того щоб вимагати від влади пояснень через дефіцит та зростання витрат, люди можуть сприймати ситуацію як необхідність ще сильніше економити та "затягнути паски".

Цю позицію добре ілюструє реакція чоловіка середнього віку з окупованого Криму, якого запитали про нестачу бензину. Замість обурення він лише знизав плечима та сказав: "Ми ж люди. Ми адаптуємося".

Таким чином, поєднання радянської звички до дефіциту, страху перед репресіями та готовності пристосовуватися дозволяє російській владі уникати масового соціального вибуху навіть тоді, коли наслідки війни дедалі сильніше відчуваються у повсякденному житті.

Новини.LIVE писали, що у ніч проти 16 серпня Московська область опинилася під атакою безпілотників. На тлі цього там продовжує горіти великий склад маркетплейсу Wildberries, причому, за інформацією Telegram-каналів, вогонь охопив найбільший об’єкт компанії площею близько 200 тисяч квадратних метрів.

Новини.LIVE інформували, що у російському держбанку ВЭБ.РФ заявили, що Москва не зможе виграти затяжне економічне протистояння із Заходом, доки Україна продовжує отримувати міжнародну підтримку. Економіст банку Андрій Клепач вказав на технологічне відставання РФ, падіння інвестицій і зростання витрат, а також не виключив, що ці проблеми можуть зрештою спричинити соціальну кризу в країні.