Ветерани ГУР з ампутаціями здолали найважчий забіг у світі

В Києві презентували документальний фільм "Spartan: Без меж". Це історія ветеранів ГУР МО України Тараса Проць та Сергія Шикуна, перших українських військових з ампутаціями, які здолали Spartan Race, найважчий забіг у світі.

Як їм вдалося це зробити — ветерани російсько-української війни розповіли Новини.LIVE.

Яким є найважчий забіг у світі

Spartan Race — це 50 км і 60 перешкод у Французьких Альпах. По суті, це альпійська гора із камʼянистими стежками, що на метрів 30 є вищою за українську вершину Говерлу (2061м. — Ред). Тарас Проць та Сергій Шикун за кілометражем здолали 50-кілометрову дистанцію навпіл за 9,5 години. Тарас має ампутацію стопи, а Сергій — кисті.

Сам забіг — суцільна перешкода із канатних доріг, води, ваги, колючих дротів та різких камʼянистих підйомів і спусків. Наприклад, перепливти гірське озеро із колодами або ж протягнути на собі 30-кілограмовий ланцюг.

Чоловіки зізнаються: зробити це було дуже складним завданням, особливо у тих частинах забігу, де треба було на повну залучати ампутовані кінцівки.

"Це був виклик самому собі. На початку марафону мені здавалось, що все буде легко. Мовляв, а що я такого ще у житті не бачив. Але насправді це було дуже складно, особливо те, що повʼязано з руками. Наприклад, канати. Я пройшов на характері — "бачу ціль не бачу перешкод". І раджу робити це всім, хто готовий кинути виклик сам собі, та пройти таку дистанцію на характер", — розповів Сергій.

А от для Тараса Проць, за його словами, як для людини, у якої протез стопи, найскладнішим був рух вгору.

"Я дуже хотів випробувати себе. Бо якщо ти не стаєш кращим, то ти або стоїш на місці або деградуєш. Тому мені цікаво було стати кращим, випробувати себе, чи це моя межа і чи я можу її взяти. Я прийняв цей виклик і зрозумів, що можу йти далі. Пересік фініш Spartan Race, але свою межу ще не знайшов. Буду шукати її", — пообіцяв чоловік.

Як повернутися до життя після ампутації: поради ветеранів війни

Сергій Шикун служив у ГУР МО на позиції сапера. Кисть втратив через падіння на міну. Протезування та реабілітація у чоловіка тривали 9 місяців. Найскладнішим було очікування протеза, адже, за його словами, протези рук є більш високотехнологічними за ноги. Там важливий кожен компонент. Зараз Сергій може підіймати вагу до 15 кг і навіть відтискатися.

"Потрібно вірити у себе! Життя на ампутації не закінчується, а протезування насправді відкриває інше життя. Щоб повернутися до життя, треба шукати натхнення. Я багато спілкувався з побратимами, з тими, з ким проходив реабілітацію. Ми розповідали наші історії й таким чином підтримували один одного", — розповів Сергій.

Тарас додав, що ампутація — завжди виклик, для всіх. І справді, не кожен здатен її пережити. Проте, якщо ти вижив, втративши кінцівку, це означає, що доля подарувала шанс на нове життя, каже він:

"Кожен вирішує сам для себе — чи ти хочеш жити далі, чи ти хочеш гнити далі. Чесно кажучи, ні до служби, ні навіть до поранення, моє життя не було таким цікавим, як стало зараз. Говоріть із такими, як ви самі — побратимами і тими, хто вас зрозуміє. Не закривайтесь у собі. Якщо будете мовчати — проблема ж не подінеться кудись сама собою. І звісно, що використовуйте свій протез на повну".

Нагадаємо, за словами колишнього заступника начальника ГУР Іллі Павленка, голова ГУР Кирило Буданов отримав складне поранення під час одного з боїв. Він просив своїх побратимів залишити його на полю бою, але вони не покинули командира і витягнули з небезпечного місця.

Також військова розвідка отримала доступ до секретних документів про новітній атомний підводний крейсер РФ "Князь Пожарскій". Це флагманський носій ядерної зброї, який лише нещодавно став на бойове чергування.