Україну чекає поразка й перемога, — Кулеба про війну

Міністр закордонних справ 2020-2024 року Дмитро Кулеба прочитав лекцію про виклики перед Україною під час війни. Він торкнувся умов ймовірності закінчення війни і наголосив, що країну чекає тактична поразка, але стратегічна перемога.

Новини.LIVE приводять найцікавіші тези із виступу Дмитра Кулеби.

Про війну РФ проти України

Коли почалася війна — я взяв на озброєння дві цитати. Перша належить колишньому президенту США - Двайту Айзенгаверу. Це колишній командувач військ союзників у Європі під час Другої світової війни, командував висадкою в Нормандії і подальшими діями проти нацистів.

Легендарна особистість, генерал, який став президентом. І у нього були такі слова: песимісти не виграли жодної битви. Тобто якщо ти песиміст, то не здатен виграти війну.

Друга цитата належить невідому кому. Її приписують і Джону Леннону (англійський співак. - ред), і Махатмі Ганді (індійський політик. - ред.). Вона звучить таким чином — в кінці все буде добре. А якщо щось не добре, це ще не кінець.

В принципі, на цих двох цитатах я міг би тут зупинитися і сказати, що вони і описують поточний момент у нашому міжнародному становищі.

Нам буде дуже важко змиритися з реальністю. На нас чекає дуже-дуже важкий час, коли нам нарешті доведеться визнати досить важку правду, яку не можна замінити бадьорливими дописами в Інстаграмі, Телеграмі чи іншими гаслами.

І коли ми визнаємо цю правду — вона буде надзвичайно болісною для нас, але так ми зможемо будувати наше майбутнє.

Бо поки ми цю правду не визнаємо, ми з вами не будемо мати можливість будувати нормальне майбутнє. Відмова визнавати реальність тягнутиме нас назад.

Україна вперше відбила напад РФ

Попереду в України тактична поразка, але стратегічна перемога.

Тактична, тому що в моменті буде неприємно.

Але якщо ми подивимося на те, з чого починалося це вторгнення, а саме з бажання знищити нас як державу, як націю, то цієї мети росіяни не досягнули. І якщо хтось вважає, що якби вони нас захопили і все було б так, як є, бо вони цивілізовані люди, на жаль, ви сильно помиляєтеся.

На початку ХІІІ століття князь Андрій Боголюбський організував розгром Києва.

Так от, з того часу щоразу, коли з Москви або з Петербурга приходили нас завойовувати — вони щоразу знищували нашу державу. І ми з вами перше покоління з часів Боголюбського, яке не дало їм це зробити. І це супер історичне досягнення.

Ми добилися визнання того, що належимо не до руского міра, а до європейського світу. І це теж велике історичне досягнення. І, на жаль, без війни, я думаю, це сталося б років через сто. Я не виправдовую війну, а констатую просто факт.

Тому тут ми молодці.

Але маємо визнати, що ми все ще недостатньо сильні для того, аби мати можливість зупиняти Москву там, де нам хочеться. Тобто ми вже достатньо сильні, щоб не давати їй можливості нас знищувати, але ще недостатньо сильні, щоб повністю себе від неї убезпечити і уявляти, що там безкінечна тундра або безкінечний океан.

Коли закінчиться війна?

Ось те, де ми перебуваємо, і нам дуже скоро доведеться відверто про це говорити. Якщо цього не станеться, тобто якщо не буде все-таки досягнуто домовленості про угоду, яка всім нам не сподобається, але яка зафіксує стан тактичної поразки і стратегічної перемоги, ну тоді ще буде багато років війна.

Буде так, як є, і ще гірше. Тому що вони не зупиняться, у них є ресурси. Але і ми не зупинимося, бо у нас теж є ресурси. Проте лінія фронту щороку буде рухатись, рухатись і рухатись.

І ось це той вибір, перед яким зараз стоїть українське суспільство.

Що робити? Визнавати правду і намагатися це зупинити, але продовжувати вірити, що щось якось кардинально зміниться і рухатися далі. Ось, де ми з вами перебуваємо.

Україна стане частиною ЄС

Але в будь-якому разі гарна новина в тому, що в Україні є люди. Я нормально ставлюсь до тих, хто поїхав. Кожна людина обирає, де їй краще. Але моє серце завжди буде з тими, хто залишився.

От є певна кількість людей, яким потрібна і ця країна. І ми свої амбіції маємо розраховувати відповідно до кількості цих людей і їхньої енергійності.

У бізнесі плани та стратегії будуються відповідно до ресурсу. Якщо не розумієш реальних ресурсів — будуєш неправильну стратегію і опиняєшся в проблемі.

Наприклад, ця війна є результатом однієї фундаментальної проблеми. З 1991 року єдина країна, яка точно знала, що вона хоче від України, це була Російська Федерація. У них була стратегія — вони йшли і прийшли у цю війну.

Ми витратили як мінімум два десятиліття, намагаючись зрозуміти, що ми самі від себе хочемо, куди ми рухаємося і що тут будуємо. Європейці з американцями у 92-му сказали: "Україна — це буде руський мір, але дружній до нас.

Тому стратегія дуже важлива. Колись ця війна закінчиться. Україна буде частиною Європейського Союзу, тут діятимуть всі правильні і неправильні правила з Євросоюзу. Але це буде вже інша реальність.