Товари різко подорожчають: які будуть наслідки ударів по складах

В Україні очікується відчутне зростання цін на товари через руйнування великих складських комплексів і перехід ритейлу на дорожчу логістику "з коліс". Така зміна роботи неминуче призведе до стрибка цін у магазинах, оскільки доставка безпосередньо на полиці обходиться значно дорожче за розподіл через великі комплекси, які раніше здешевлювали собівартість для кінцевого споживача. Як повідомив економіст Олексій Кущ, дефіциту не буде, проте уряд не попередив бізнес завчасно про загрозу ескалації та ударів.

Про це Олексій Кущ розповів в ексклюзивному інтерв'ю для Новини.LIVE.

Що буде з цінами на продукти та товари після російських атак

Економіст звернув увагу на те, що державні органи діяли лише постфактум, тоді як мали б зібрати керівництво профільних компаній і торгівельних мереж напередодні нового витка ескалації та попередити про ризики.

"І тут, на жаль, ми бачимо, що такої програми реагування на цю логістичну кризу не було. І все, що ми зараз спостерігаємо, це реакція постфактум. Тобто вже після настання тих чи інших подій. Тобто після настання ударів, після настання кризи, уряд вже реагує постфактум, реагує по подіях, а не реагує превентивно", — констатував Олексій Кущ.

Економіст зазначив, що представникам ринку варто було завчасно надати чіткі інструкції та час для безпекових маневрів.

"Тому, наприклад, у мене є певні питання, чому не було на рівні певних структур державних, чому не дали сигнал українським логістичним компаніям, українському ритейлу завчасно, напередодні виходу війни на цей новий рівень ескалації, чому не дали сигнал логістиці розосередити товарні запаси. Тобто певні структури, вони мали б скликати керівників логістичних компаній ритейлу українського і сказати, що розпочинається, наприклад, 40-денний період інтенсивних ударів по російській логістиці. Відповідно, вихід війни на новий рівень ескалації може призвести до того, що українські логістичні об'єкти, ключові, можуть бути піддані ударом з боку росіян", — пояснив аналітик.

Він додав, що хоч приватні власники й не здатні збудувати капітальний захист у стислі строки, але вони могли б застосувати інший підхід.

"Розосередити товарні запаси, зрозуміло, що вжити якихось заходів щодо захисту цих об'єктів приватні власники за короткий строк не можуть. Але розосередити товарні запаси, вивезти людей, обслуговуючи персонал, розосередити товарні запаси, можливо, навіть якісь протипожежні заходи вжити додаткові. Це можна було зробити", — висловив думку Олексій Кущ.

У нових умовах додаткові транспортні витрати закладатимуться у вартість споживчого кошика. Попри це, економіст закликав громадян не піддаватися ажіотажу та не скуповувати масово сіль, сірники, борошно чи крупи. За його словами, хоча оптові закупівлі й дозволяють частково зекономити, наявні кошти доцільніше спрямувати на підготовку власної родини до зимового періоду.

Новини.LIVE повідомляли раніше, що масований комбінований удар по Києву та області 5 серпня завдав істотних збитків логістичній і торгівельній інфраструктурі.

Руйнування чотирьох складських комплексів ритейлера Fozzy Group призвело до загибелі персоналу та спричинило тимчасові перебої з постачанням окремих категорій товарів до столичних магазинів. Значних матеріальних втрат зазнали й інші великі компанії, зокрема мережі NOVUS, INTERTOP, PUMA, LIQUI MOLY, "Маркет Траш" та автоімпортер "Тойота-Україна", чиї термінали й бази зазнали уражень.

Паралельно удари по критичній системі столиці суттєво ускладнили підготовку до опалювального сезону. Пошкодження київських ТЕЦ дозволяють відновити теплогенерацію лише частково, через що виникли ризики, що взимку температура в оселях може утримуватися в межах +12...+15°C.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення російські обстріли на цивільну інфраструктуру вивели із ладу близько 20% українських хлібопекарських підприємств. Значна частина постраждалих заводів зруйнована безповоротно, решта функціонує в режимі перманентних відновлювальних робіт.