Річниця батька "Щедрика" — за що Леонтовича вбив агент ЧК

Сьогодні, 13 грудня, Україна відзначає день народження генія, чия музика стала символом Різдва на всіх континентах, де її знають, як Carol of the Bells. Микола Леонтович є автором легендарного "Щедрика", але у віці 43 років він став жертвою бандита більшовистської спецслужби й це багато десятиліть приховувала радянська влада.

Редакція Новини.LIVE знайомить з подробицями створення безсмертної мелодії та таємницею загибелі композитора. 

Чотири ноти та п'ять редакцій

Історія "Щедрика" — це історія перфекціонізму. В основі лежить проста українська народна мелодія. Всього чотири ноти. Але Леонтович працював над нею майже все життя. Він не просто обробив народну пісню, а створив шедевр поліфонії.

Митець не був задоволений результатом і зробив п'ять редакцій мелодії. Першу написав у 1901 році, а останню — у 1919-му. Він постійно шліфував кожну секунду звучання. Вперше публіка почула "Щедрик" у 1916 році у виконанні хору Київського університету. Успіх був миттєвим.

Дипломатія Петлюри й тріумф у Карнегі-холі

Світ дізнався про "Щедрик" завдяки політиці. Симон Петлюра відправив Українську республіканську капелу в турне Європою та Америкою. Мета була одна: через культуру довести світові, що Україна — це не Росія.

Це спрацювало. 5 жовтня 1922 року український хор заспівав "Щедрик" у переповненому Карнегі-холі в Нью-Йорку. Американці були вражені.

А згодом, у 1936 році, Пітер Вільговський написав англійський текст. Так українська ластівка, яка віщувала весну, перетворилася на різдвяні дзвоники (Carol of the Bells).

Вбивство у батьківській хаті

Доля самого Леонтовича склалася жахливо. Він не побачив світового тріумфу своєї музики. У січні 1921 року композитор приїхав до батьків у село Марківка на Вінниччині. Туди ж попросився переночувати незнайомий чоловік, який показав документи "чекіста" (агента радянської спецслужби "Черезвычайной Комиссии").

Вранці пролунав постріл. Агент Афанасій Грищенко холоднокровно застрелив сплячого композитора з гвинтівки й пограбував будинок, а потім втік.

Радянська влада роками не хотіла визнавати, що в "органи" затесався злочинець. Крім того, історики припускають замовне вбивство з боку СРСР. Тому висувались версії про "переодягнутого білогвардійця" чи "заїжджого петлюрівця". А ще такі байки були "необхідні", адже як тільки округа провідала про загибель Леонтовича від рук "чекіста", то місцевих накрила хвиля гніву на "Совєти" та їхню ЧК.

Архіви відкрили інформацію лише в 1990-х і тільки тоді з'ясувалась правда. 

Що ще варто знати про Леонтовича та "Щедрик"

"Український Бах". Саме так називають Леонтовича музикознавці за його унікальне вміння працювати з багатоголоссям.

"Не про Різдво". Оригінальний текст "Щедрика" — це не різдвяна колядка, а дохристиянська щедрівка. Там співається про ластівку, що прилетіла віщувати господарю багатство. Це про весняний новий рік, а не про зиму.

"Кінозірка". Мелодія Леонтовича лунає у культових фільмах: від "Сам удома" та "Міцного горішка" до "Гаррі Поттера".

Раніше ми публікували повний текст "Щедрика", адже це одна з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

А ще Міноборони допустило до експлуатації у підрозділах Сил оборони БпАК "Щедрик". Цей комплекс — вітчизняного виробництва.