Реабілітація у прифронтових містах — які проблеми треба вирішити

Чоловік проходить реабілітацію. Ілюстративне фото: shutterstock.com

Після понад трьох років війни запит на реабілітацію в Україні зріс у кілька разів. Однак у прифронтових містах є дефіцит кадрів та складна ситуація з протезуванням. 

Про це повідомили в Асоціації прифронтових міст та громад 13 листопада. 

Проблеми з реабілітацією у прифронтових містах

Після початку повномасштабної війни в Україні щороку понад 250 тисяч людей потребують фізичної та психологічної підтримки. Серед них військові, цивільні та діти. В Асоціації прифронтових міст та громад зазначили, що в майбутньому кількість ветеранів та постраждалих може зрости до 5-6 мільйонів. 

Проблеми з реабілітацією у прифронтових містах. Фото: АПМГ

Зазначається, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вже назвала реабілітацію та ментальне здоров'я серед найвищих пріоритетів для України. Також наша держава поступову почала формувати національну систему відновлення:

  • частка реабілітації у Програмі медгарантій зросла з 1,2% у 2020 до близько 4% у 2025;
  • запроваджено перший національний стандарт реабілітації (для травм спинного мозку);
  • 495 медзакладів надають реабілітаційні послуги — це понад 12 000 сеансів щодня.

"Однак ситуація у прифронтових територіях залишається складною. Тут бракує фахівців, є вигорання тих, хто працює. Є суттєві труднощі із доступністю послуг — людям з віддалених населених пунктів складно доїхати до центрів надання реабілітаційної допомоги. Окрім цього, перевантажені служби, що надають психологічну реабілітацію — попит на ці послуги зростає", — йдеться у повідомленні. 

У відомстві також зазначили, що ситуація складна і з протезуванням — чим ближче до фронту, тим складніше забезпечується потреба у високотехнологічних протезах та специфічній реабілітації. 

В Асоціації прифронтових міст та громад додали, що прифронтові області активно співпрацюють у напрямку підвищеної доступності. Зокрема, Харків — перше місто в Україні, де в структурі міської ради створено Департамент інклюзивної доступності та безбар'єрного середовища.

"Місто реалізує проєкт онлайн — мапи доступності, що містять результати моніторингу понад 70% муніципальних об'єктів (лікарні, ЦНАПи, укриття транспорт, парки, зупинки). На Миколаївщині відкрито першу автошколу для маломобільних груп, запущено службу інва-таксі та програми адаптації транспортної інфраструктури — будують безбар’єрне середовище, щоб кожен міг отримати допомогу там, де живе", — поділились в АПМГ. 

Так, Асоціація прифронтових міст та громад закликає:

  • запровадити державну програму підтримки фахівців — гідну оплату, службове житло, страхування, навчання;
  • закріпити єдиний маршрут реабілітації в eHealth — від моменту поранення до соціальної адаптації;
  • створити національний банк допоміжних засобів реабілітації, щоб люди отримували все необхідне без черг;
  • інтегрувати безбар’єрність у кожен етап відбудови — від медичних центрів до транспорту й цифрових сервісів.

"Реабілітація — це продовження життя після поранення або травми. Ми маємо не лише рятувати людей, а й допомагати їм повернутися до руху, роботи, родини, громади", — наголосили у відомстві. 

Нагадаємо, 6 листопада у Києві відкрили центр протезування MCOP. Уряд Ісландії надав для цього грант у розмірі 11,6 млн доларів на три роки. 

Також ми писали, що у прифронтових громадах розробили кроки по захисту медзакладів. Пропонується впровадити нові формати захищених лікарень, модульних госпіталів та розширену підтримку медиків.