Рада підтримала у першому читанні оновлений Цивільний кодекс

У Верховній Раді підтримали проєкт Нового цивільного кодексу України, який має замінити чи суттєво оновити чинні норми. Документ складається близько з 832 сторінок та включає в себе дев’ять книг: загальна частина, право особисте, право речове, право інтелектуальної власності, право зобов’язань, право сімейне, право спадкове, право приватне міжнародне та публічність прав цивільних. Готувався він майже шість років з участю сотень експертів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на засідання парламенту.

Книга перша — загальна частина

Цей розділ по-новому впорядковує основні правила приватного права. Він дає більше можливостей захищати свої права, оновлює правила щодо прав і обов’язків людини (зокрема дитини, споживача та фахівця), чіткіше визначає, як працюють компанії та корпоративні відносини, а також змінює правила укладення й виконання договорів — коли вони є дійсними, як їх тлумачити, як діяти через представника і в які строки можна звертатися до суду.

Там зазначається, що приватні відносини регулюють з урахуванням доброзвичайності — сукупності моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві.

Згідно з документом, особа може відмовитися від свого цивільного права (не приймати спадщину або відмовитися від права вимагати борг), але це треба зробити через реєстрацію, заяву, нотаріуса або іншу офіційну процедуру. Водночас відмова від особистого права неможлива (право на ім’я, гідність, життя, здоров’я).

Проєкт модернізує правила ідентифікації фізичної особи: поряд із традиційним ім’ям, допускаються псевдонім/професійне ім’я, ініціали, спеціальний цифровий або літерний код.

У Кодексі уточнюються права дитини, споживача та професіонала.

Статус дитини має фізична особа від народження до досягнення вісімнадцятирічного віку або надання їй повної цивільної дієздатності. Малолітньою вважають дитину від народження до досягнення чотирнадцятирічного віку. Неповнолітньою — віком від 14 до 18 років.

Малолітня дитина, яка досягла шестирічного віку, може самостійно здійснювати платіжні операції з використанням емітованих на її ім’я електронних платіжних засобів.

Неповнолітня дитина має право самостійно розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності (права заробляти або дозволяти заробляти на результатах творчості).

Документ забороняти опікуну чи піклувальнику виступати проти спілкування дитини з її батьками чи іншими родичами.

Споживач — це фізична особа, яка діє з метою задоволення своїх побутових чи інших особистих потреб, не повʼязаних з підприємницькою діяльністю. 

А професіонал — це людина, яка у відносинах зі споживачем діє в цілях своєї підприємницької або незалежної професійної діяльності.

Місце проживання або тимчасового перебування людини в законопроєкті замінено словом "осідок". Дитина, якій виповнилось 14 років може самостійно його собі обрати.

Також передачається, що недієдатна особа матиме право самостійно звертатися до органів опіки і піклування за захистом.

Стаття 89 цього розділу гарантує ветеранам війни, членам їхніх сімей та іншим особам право на підтримку фахівця із супроводу.

Крім того, у проєкті сказано, що шлюб може бути укладений з 14 років. Проте це не є загальним правилом і допускається у виняткових випадках. До таких випадків належать, зокрема, вагітність неповнолітньої особи, народження дитини, а також інші обставини, які визнаються достатніми відповідно до закону. Рішення про можливість укладення шлюбу з 14 років приймається в установленому законом порядку. Загальний шлюбний вік при цьому не скасовується.

У статті 231 прописано сучасний підхід до оспорювання договору через заяву: договір вважатиметься недійсним з моменту отримання боржником заяви про оспорювання, якщо суд не визначить іншого.

Юридичним особам також дають право на "цифрову приватність" — захист від зламу, крадіжки даних, кібератак. Закріплюється право компанії мати місцезнаходження і вільно його змінювати.

Книга друга — право особисте

Книга друга регулює особисту сферу людини. Йдеться про честь і гідність, ім’я, приватність, тілесну й психічну недоторканність, а також інші немайнові блага, тісно пов’язані з особою.

У документі зазначається, що особисті права — це все, що нерозривно пов’язане з людиною. Вони не продаються і не передаються; не мають грошової ціни; належать людині все життя; від них не можна відмовитися.

У цій книзі передбачені способи реагування на їх порушення, зокрема спростування недостовірної інформації, припинення протиправних дій та компенсація моральної шкоди.

Тобто друга книга забезпечує правову охорону нематеріальних благ людини і закріплює гуманістичну спрямованість цивільного законодавства.

Книга третя

Книга третя регулює речові правовідносини, тобто відносини, у яких право особи спрямоване безпосередньо на річ, а не на поведінку іншої особи. Тобто йдеться про право власності. Воно складається з володіння; користування та розпорядження.

Книга третя встановлює, що власник може здійснювати ці правомочності на власний розсуд, але в межах закону, добросовісності та з урахуванням прав інших осіб.

Згідно з документом, право власності може належати фізичним особам, юридичним особам, державі та територіальним громадам. Усі суб’єкти права власності визнаються рівними перед законом.

Об’єктами права власності визнаються речі, гроші, цінні папери, майнові права, а також підприємство як єдиний майновий комплекс. Майно може перебувати у приватній, державній або комунальній власності.

Право власності виникає на підставах, передбачених законом. До таких підстав належать створення нової речі, переробка матеріалів, набуття майна за договором, спадкування, правонаступництво, рішення суду, а також набувальна давність.

Окремо визначається момент виникнення права власності. Для рухомих речей він, як правило, пов’язується з переданням речі, а для нерухомого майна — з моментом державної реєстрації права.

Крім того, у законопроєкті пописано, що право власності припиняється у разі відчуження майна власником, знищення речі, відмови від права власності або з інших підстав, встановлених законом.

Примусове припинення права власності допускається лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема при викупі майна для суспільних потреб, реквізиції або конфіскації.

Для захисту права власності та інших речових прав у Книзі третій передбачені спеціальні способи. До них належить витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні майном, а також визнання права власності. Такі способи застосовуються незалежно від наявності договірних відносин між сторонами.

Окрім права власності, Книга третя регулює обмежені речові права, які встановлюються щодо майна, що належить іншій особі. До таких прав належать сервітути, емфітевзис і суперфіцій.

Сервітут надає право обмеженого користування чужою річчю, зокрема право проходу, проїзду або прокладання комунікацій. Емфітевзис передбачає право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Суперфіцій надає право забудови земельної ділянки, яка належить іншій особі.

Книга четверта

Книга четверта Цивільного кодексу України регулює зобов’язальні правовідносини, тобто відносини, у яких одна сторона зобов’язана вчинити на користь іншої певну дію або утриматися від її вчинення, а інша сторона має право вимагати такого виконання. Норми цієї книги визначають підстави виникнення зобов’язань, порядок їх виконання, забезпечення, зміну та припинення, а також відповідальність за їх порушення.

Зобов’язанням визнається правовідношення, у якому одна сторона — боржник — зобов’язана виконати певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти) або утриматися від певної дії, а інша сторона — кредитор — має право вимагати такого виконання.

Сторонами зобов’язання є боржник і кредитор. У зобов’язанні можуть брати участь одна або кілька осіб з кожної сторони. Книга четверта регулює також випадки заміни кредитора або боржника у зобов’язанні.

У документі зазначається, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Виконання здійснюється у визначений строк, у відповідному місці, належним способом і належним суб’єктом.

Також книга четверта містить норми, що регулюють конкретні види договорів. Серед них договори купівлі-продажу, дарування, міни, оренди, найму, підряду, перевезення, зберігання, страхування, позики, кредиту, доручення, комісії та інші.

Для кожного виду договору встановлюються особливості предмета, права та обов’язки сторін, умови виконання і підстави відповідальності.

Книга п'ята

Книга п’ята Цивільного кодексу України регулює правовідносини, пов’язані зі створенням, використанням, розпорядженням та захистом об’єктів інтелектуальної власності. Там зазначається, що право інтелектуальної власності визнається сукупністю особистих немайнових і майнових прав на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт, визначений законом. Таке право виникає незалежно від права власності на матеріальний носій, у якому втілено відповідний об’єкт.

Згідно з документом, особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними і належать автору або іншому первинному суб’єкту незалежно від переходу майнових прав. Майнові права можуть відчужуватися повністю або частково, передаватися за договором або переходити у спадщину.

До об’єктів права інтелектуальної власності належать:

• твори науки, літератури і мистецтва;
• комп’ютерні програми та бази даних;
• виконання, фонограми, відеограми, програми організацій мовлення;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування (топографії) напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• комерційні таємниці;
• торговельні марки та інші засоби індивідуалізації.

До особистих немайнових прав належать:

• право визнаватися творцем (право авторства);
• право на ім’я, зокрема право використовувати або не використовувати своє ім’я при використанні об’єкта;
• право на недоторканність об’єкта інтелектуальної власності;
• право на оприлюднення об’єкта.

До майнових прав належать:

• право на використання об’єкта;
• виключне право дозволяти використання об’єкта;
• виключне право перешкоджати неправомірному використанню;
• право на отримання винагороди.

Книга п’ята регулює договори про передання виключних майнових прав, ліцензійні договори, а також договори про створення об’єкта інтелектуальної власності на замовлення.

Передання майнових прав здійснюється у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом. Обсяг переданих прав визначається умовами договору.

Крім того, встановлюються строки чинності майнових прав інтелектуальної власності залежно від виду об’єкта. Після закінчення строку охорони об’єкт переходить у суспільне надбання і може вільно використовуватися будь-якою особою з дотриманням особистих немайнових прав автора.

Особисті немайнові права охороняються безстроково, якщо інше не передбачено законом.

А також способи захисту прав інтелектуальної власності. До них належать визнання права, припинення порушення, відшкодування майнової шкоди, стягнення компенсації, вилучення та знищення контрафактної продукції, а також інші способи, передбачені законом.

Книга шоста — "Право сімейне"

Проєкт формує сучасну модель сімейного права, яка поєднує захист сім’ї як базової соціальної цінності з розширеною договірною свободою учасників сімейних відносин. Ключова ідея — повернення сімейного права до структури Цивільного кодексу України як частини приватного права.

Сім’я визначається ширше, ніж лише шлюб, а держава втручається у відносини лише в межах необхідності, з пріоритетом інтересів дитини.

Посилюється принцип дитиноцентризму, включно з правом дитини з 14 років самостійно звертатися до суду.

Важливою новелою є розвиток інституту органу опіки та піклування, модернізація шлюбних процедур (у тому числі спрощене розірвання через ДРАЦС або нотаріуса), а також договірне регулювання наслідків розлучення.

Проєкт також оновлює майнові відносини подружжя, запроваджуючи модель "режиму спільності майна", яка охоплює весь майновий статус сім’ї, а не лише окремі об’єкти власності.

Книга сьома — "Право спадкове"

Книга модернізує спадкове право з урахуванням сучасних активів і життєвих сценаріїв. Розширюється склад спадщини: до неї включаються компенсації, репарації, цифрові активи та інші нові майнові права.

Суттєво посилюється управління спадщиною до її оформлення — вводяться договори управління майном, включно з корпоративними правами та земельними ділянками.

Окремо врегульовано спадкування цифрових речей, страхових виплат і навіть репродуктивного біологічного матеріалу.

Проєкт також удосконалює інститут заповіту, вводить нові черги спадкування та розширює інструменти захисту спадкового майна.

Книга восьма — "Право приватне міжнародне"

Ця книга інтегрує міжнародне приватне право безпосередньо в структуру кодифікації. Вона визначає, яке право застосовується до транскордонних цивільних відносин, і встановлює правила юрисдикції та виконання іноземних рішень.

Ключовий принцип — автономія волі сторін і "найтісніший зв’язок", що дозволяє гнучко визначати застосовне право. Водночас діють запобіжники у вигляді публічного порядку та імперативних норм.

Книга також регулює колізійні питання щодо договорів, майна, корпоративних відносин, сімейних і спадкових справ з іноземним елементом.

Окремо врегульовано застосування іноземного права, визнання судових рішень і міжнародну правову допомогу.

Книга дев’ята — "Публічність прав цивільних"

Книга створює єдину систему публічності майнових прав і реєстрацій. Вона визначає, які права та факти підлягають публічній реєстрації, і які наслідки має така реєстрація для третіх осіб.

Запроваджується концепція "довіри до реєстру": зареєстровані дані вважаються достовірними та мають юридичне значення для обороту.

Окремо вводяться інструменти забезпечувального запису та застережень у реєстрах, які дозволяють захищати права ще до їх остаточної реєстрації.

Це формує сучасну інфраструктуру прозорого цивільного обороту, зменшує ризики спорів і підвищує юридичну визначеність.

Як повідомляли Новини.LIVE, Рада сьогодні продовжила дію воєнного стану. Також до 2 серпня продовжено мобілізацію. Дія чинних обмежень мала б закінчитись 3 травня.

Також сьогодні у парламенті склала присягу нардепка Олена Київець. Вона увійшла до складу фракції "Слуга народу". Із 2020 року вона є професоркою кафедри міжнародного та європейського права КНЕУ.