Переселенці вже не ті — що змінилося в адаптації ВПО

Кількість переселенців в Україні не зменшується, щонайменше із трьох областей досі виїжджають люди. Попри це фокус на допомогу ВПО змінюється. Якщо раніше держава переживала шок і громади надавали екстрену допомогу, то в період інтеграції фокус має змінитися.  

Про психологічну адаптацію ВПО — в матеріалі Новини.LIVE.

ВПО та біженці — статистика

Роки повномасштабної війни перетворили внутрішнє переміщення з тимчасового статусу на тривалу реальність. Мільйони людей живуть далеко від дому, часто без розуміння, коли й за яких умов зможуть повернутися.

З кожним роком статистика змінюється і не завжди в сторону повернення біженців додому. За даними НБУ, міграційні процеси виглядатимуть наступним чином: 

• 2025 рік — відтік населення на рівні 200 000 людей, 
• 2026 рік — Україну залишать ще близько 200 000 людей, 
• 2027 рік — повільний початок повернення, додому повернуться близько 100 000 людей.

Що стосується переселенців, то за даними ООН їх кількість в Україні лише збільшується, адже люди продовжують виїжджати з трьох прифронтових областей: Донецької, Харківської, Сумської. За даними Мінсоцполітики, станом на листопад 2025 року в Україні зареєстровано 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. 

"Завжди існують суперечки кому треба допомагати більше – біженцям чи переселенцям. Але і ті, і ті переживають втрату. Тому допомога потрібна всім", — зазначила в розмові з Новини.LIVE психологиня Оксана Сідун. 

За її словами, довготривала війна створює для людей психологічну пастку, адже вони змушені жити "на валізах", відкладаючи довгострокові плани — від вибору роботи до освіти дітей. 

Інтеграція ВПО 

За чотири роки повномасштабної війни фокус допомоги ВПО змінився з екстреної допомоги до інтеграції: програми психосоціальної підтримки, перекваліфікації, створення робочих місць у громадах, що приймають ВПО.

Новини.LIVE неодноразово висвітлювало успішні кейси релокації бізнесу, розповідало історії інтеграції переселенців в нових містах. Попри це психологиня зазначає, що людей "на валізах", в очікуванні повернення додому, більше. 

"Це залежить і від приймаючої громади і від стану конкретної людини. Багато переселенців бояться заводити нові зв’язки, шукати постійну роботу і повертати власну справу. Бо як тільки в них з’явиться відчуття нового дому, то піднімуться травмуючі відчуття, що колишній дім вони втратили. І в такому стані люди можуть жити роками, якщо не усвідомлюють від чого вони тікають", — пояснила психологиня. 

Інтеграція ВПО — одна з головних задач соціальної політики держави. І тут відповідальність на приймаючій громаді. Попри довготривалість війни система досі неідеальна, єдиної методички прийому ВПО в нові міста та села немає. Через це історії дуже індивідуальні, але головні потреби у змінах виділити можна. 

"Найважливіше в інтеграції ВПО — тримати середину. Так, в перші моменти потрібно допомагати всім, включаючи елементарно їжу. Але з часом потрібно дати людині вудочку, можливість самій заробити на життя. Бо якщо постійно давати елементарно найнеобхідніше, то це буде підкреслювати гірке становище і людина зіштовхнеться з соромом" — пояснила психологиня. 

Важливим фактором є і місцевість, де перебувають переселенці. Відіграє роль і географія, і статус населеного пункту. 

"У мене був випадок коли жінка переїхала з міста в село. Їй дали житло, купили ліжечко для новонародженої дитини. Але їй хотілося вовком вити від самотності, бо вона була містянкою, а не селянкою", — додала психологиня. 

Виходить, що хвилю шоку держава вже пережила, на даному етапі для переселенців важливо реально знайти своє місце. Зрозуміти де і як хочеться жити, пропрацювати момент з неможливістю повернутися додому. У свою чергу державі в обличчі громади треба тримати баланс між екстреною допомогою і подальшою підтримкою.

Раніше ми писали, якою буде допомога переселенцям у 2026 році. 

Також цікаво дізнатися, на які компенсації і житло можуть розраховувати ВПО.