Київ гірше готовий до зими за Харків: як виживають містяни

Осінь ще не закінчилась, але Київ входить у зиму з критичними проблемами та проваленим планом стійкості, що викликало жорстку критику Володимира Зеленського. Поки Віталій Кличко звітує про готовність мегаполіса, кияни уже фактично годинами сидять без світла, обурюються витратами на парки і ставлять за приклад прифронтовий Харків, який готовий до зими значно краще.

Про це повідомляє Новини.LIVE.

Міська влада Києва провалила план стійкості для міста

Цьогорічна зима обіцяє стати найскладнішою для Києва за весь час повномасштабного вторгнення. Оцінивши рівень підготовки столиці, президент Володимир Зеленський констатував, що поточна ситуація є найгіршою за всі попередні роки. Глава держави публічно вказав на фактичну неготовність мегаполіса до сезону холодів та серйозне відставання Києва від інших українських регіонів.

Посадовці виявили цілу низку суттєвих недопрацювань в оновленому столичному плані стійкості. Найбільші проблеми зафіксовано у сферах забезпечення резервного живлення, теплопостачання та води.

Також відкритим залишається питання надійного захисту об'єктів критичної інфраструктури, стану укриттів, а також здатності транспортної мережі та шкіл функціонувати в умовах можливої кризи.  Попри такі висновки на рівні держави, міський голова Віталій Кличко переконує у зворотному, запевняючи, що столиця загалом готова до холодів і влада робить для цього все можливе.

Темрява, ремонти і незрозумілі пріоритети

Реалії життя звичайних містян кардинально розбігаються зі звітами мерії. У коментарях журналістці Діані Шликовій жителі столиці скаржаться на вкрай важкі побутові умови. На тлі відсутності базових зручностей киян обурює продовження фінансування зелених зон.

"Залежить від того, хто керує містом. Як мінімум, в нас будується парк Наталка, а звичайні мости, які потребують ремонту, перекриті", — зазначають місцеві.

Опитані не розуміють доцільності таких інвестицій зараз.

"Для чого? Тобто, що кошти вкладаються зовсім не туди. В нас немає світла, а робиться якийсь мінімальний парк і ще щось", — діляться емоціями містяни.

Люди наголошують, що нові зони відпочинку не допоможуть вижити без стабільного опалення чи електроенергії.

Ситуацію у місті описують коротко: "Критична ситуація яка. Ні світла, нічого немає. Так і живемо".

Харківський досвід підготовки до зимового сезону

На тлі столичного хаосу зовсім інший підхід демонструє Харків. Попри постійні обстріли та максимальну близькість до фронту, місто системно розбудовує власну енергетичну стійкість. Місцева влада монтує блочно-модульні котельні, когенераційні установки та створює так звані енергетичні острови.

Завдяки цьому опалювальний сезон там стартував 1 листопада. За словами мера Ігоря Терехова, всі без винятку лікарні та соціальні заклади на сто відсотків готові до холодів. Самі харків'яни підтверджують ефективність такої підготовки.

"В принципі, тепло дали десь три тижні тому, тому не жаліємось", — розповідають жителі.

Інші уточнюють, що батареї потеплішали приблизно тиждень-півтора тому, і в оселях тримається комфортна температура. Ситуація зі світлом там також значно краща. В місті відключення тривають у межах двох-трьох годин за графіком чи в аварійному режимі, а в деяких районах електроенергію взагалі не вимикають.

Мешканці Києва відверто зізнаються, що такій організації можна лише позаздрити.

"Артилерія добиває до самого Харкова, але там метро працює, світло є, вода є, газ є, школи підземні є, укриття є і безкоштовний проїзд по місту", — порівнюють ситуацію кияни.

У столиці ж навіть елементарна поїздка перетворюється на фінансове та фізичне випробування. Містяни нарікають, що змушені платити чотири рази по 30 гривень за проїзд, але через збої все одно не можуть вчасно дістатися пункту призначення.

Новини.LIVE повідомляли, що за оцінками містобудівника Віктора Глеби, навіть одне точне влучання ворожої ракети в міст Патона загрожує остаточним закриттям руху цією переправою через її критичну зношеність і тривалий аварійний стан. 

У відповідь на регулярні зупинки поїздів метро та проблеми з переправами через Дніпро влада розглядає можливість скасувати оплату в комунальних автобусах Києва. Про це після селектора заявив Володимир Зеленський, підтвердивши, що профільним відомствам уже доручили прописати механізм такої підтримки для киян.

Але така ініціатива скасування плати за проїзд у наземному транспорті Києва ризикує вдарити по кадровому забезпеченню, попереджає юристка Поліна Марченко. Галузь уже потерпає від гострої нестачі водіїв, а різкий стрибок пасажиропотоку, який неминуче спровокує безоплатний проїзд, лише поглибить кризу в автопарках.

Тим часом в Києві критичні об'єкти водопостачання та каналізації досі вразливі до обстрілів і позбавлені надійної резервної генерації. Потужні установки, які мали б підтримувати тиск у трубах під час блекаутів, очікують в Україні лише під кінець грудня 2026-го або вже в січні 2027 року.

Повну відповідальність за відсутність потужних генераторів на об'єктах "Київводоканалу" покладають на КМДА та Київраду, які вчасно не профінансували закупівлі до початку холодів. Через це під час затяжних блекаутів місто ризикує залишитися без води та водовідведення.

Та й надія на те, що Київ увійде в зиму з готовим альтернативним опаленням, майже згасла. Голова Теплоенергетичного кластера Анатолій Корж визнає, що запустити резервні потужності на початку сезону навряд чи встигнуть, хоча є шанс налагодити схему бодай до його завершення.

Якщо ворог битиме по електростанціях з минулорічною інтенсивністю, столичні райони можуть занурюватися в темряву на дві доби поспіль. Фахівці енергетичної галузі попереджають, що навіть за найсприятливіших умов і зниження сили атак киянам доведеться сидіти без електрики щонайменше по 12 годин на день.