Хто контролює державні компанії — розслідування Наша Справа

Керівники акціонерних товариств, що на 100% належать державі, та члени їхніх наглядових рад щомісяця отримують сотні тисяч, а іноді й мільйони гривень заробітної плати. Водночас значна частина таких підприємств роками залишається збитковою.

Хто визначає ці суми? Хто контролює ефективність менеджменту? Чому люди, які керують компаніями, що на 100% належать державі, не зобов’язані звітувати про свої доходи та майно? Про це та багато іншого в новому випуску проєкту журналістських розслідувань "НАША СПРАВА". 

Державні підприємства в Україні

Колишній голова правління "Нафтогаз Україна" Олексій Чернишов є одним із фігурантів справи "Міндічгейт". Упродовж 2024 року він отримав у державній компанії 25,11 млн грн заробітної плати, що в середньому становить близько 2,1 млн грн щомісяця. Водночас за підсумками 2023 року підприємство зафіксувало чистий збиток у розмірі 1,6 млрд грн, хоча вже згодом фінансові показники суттєво зросли — до 54 млрд грн прибутку.

Попри стовідсоткову державну власність таких компаній, їхні топменеджери та члени наглядових рад не підпадають під вимогу декларування доходів і майна, оскільки юридично не мають статусу державних службовців. У результаті громадськість позбавлена можливості бачити інформацію про їхні статки, потенційні конфлікти інтересів або походження доходів.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев та народний депутат Олексій Гончаренко наполягають: цю систему необхідно змінювати. Серед ключових пропозицій, обмеження зарплат керівників і членів наглядових рад, прив’язка винагороди до фінансових результатів підприємств, а також запровадження обов’язкового декларування.

А гендиректор АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський має власне бачення ситуації. Він пояснює збитковість компанії специфікою фінансового обліку, інвестиціями та воєнними викликами, а також виступає з критикою підходу до декларування.

Після гучного корупційного скандалу в енергетичній сфері, відомого як "Міндічгейт", уряд заявив про намір оновити наглядові ради у стратегічно важливих секторах. Водночас фахівці наголошують: якщо ці кроки не супроводжуватимуться чіткою відповідальністю та ефективним механізмом прозорого контролю, реальних змін може так і не відбутися.

Додаткові ризики несе й скасування Господарського кодексу. Наразі всі державні підприємства змінюють форму управління, перетворюючись на акціонерні товариства та ТОВ.

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, така трансформація в умовах хронічної збитковості може стати шляхом до прихованої приватизації державних активів.

Нагадаємо, Новини.LIVE розповідали, як цього року виплачуватимуть зарплату на держслужбі.

Загалом у лютому фінансова ситуація для українців матиме певні позитивні зрушення.