Як Україна вперше вдарила по Кримському мосту: деталі операції

У четвер, 8 жовтня, виповнюється четверта річниця від дня першої масштабної атаки на Керченський транспортний перехід, який сполучає територію Російської Федерації з анексованим Кримським півостровом. Подія, що відбулася восени 2022 року, стала початком корінної перебудови всієї логістичної та оборонної системи РФ у регіоні. До того моменту об'єкт вважався повністю захищеним від будь-яких зовнішніх зазіхань, проте успішна спецоперація продемонструвала вразливість його конструкцій.

Новини.LIVE розповідають, як відбувся вибух та що сталося з переправою.

Як Україна готувала операцію на Кримському мосту та чим вона завершилася

Ранок 8 жовтня 2022 року розпочався із потужного вибуху на автомобільній смузі мосту о 05:40. Як згодом офіційно повідомило керівництво Служби безпеки України, руйнування споруди стало результатом ретельно підготовленої операції, розробка якої тривала майже пів року під безпосереднім керівництвом тодішнього голови СБУ Василя Малюка.

Головна складність полягала в необхідності обійти російські стаціонарні інспекційні комплекси на в'їздах, які сканували вантажівки. Для цього українські інженери використали суміш на основі гексогену загальною вагою 21 тонну в тротиловому еквіваленті. Вибухову речовину загорнули у товсту пакувальну поліетиленову плівку. Шари пластику та циліндрична форма рулонів були підібрані таким чином, щоб рентген-апарати на російських блокпостах не фіксували сторонніх матеріалів, відображаючи лише звичайний комерційний вантаж.

Додатковим викликом стали потужні комплекси радіоелектронної боротьби, які росіяни розгорнули навколо мосту для придушення GPS-навігації та мобільного зв'язку. Через це використання стандартних радіодетонаторів чи супутникових таймерів було неможливим.

Спеціалісти СБУ створили повністю автономну систему підриву, яка здетонувала у визначеній точці маршруту без зовнішнього сигналу. Внаслідок вибуху повністю обрушилися три прольоти автомобільної гілки. Одночасно з цим вибухова хвиля підпалила вантажний поїзд із 59 цистернами пального, що рухався паралельним залізничним шляхом. Надвисока температура горіння нафтопродуктів суттєво послабила несучу спроможність металевих і бетонних конструкцій залізничної частини мосту.

Керченський міст практично втратив свій статус головної воєнної артерії. Через внутрішні пошкодження опор та ризик втрати тривалої міцності конструкцій російська сторона мінімізувала використання залізничної частини мосту для перевезення важких бронетанкових з'єднань або великих ешелонів із пальним. Основний потік матеріально-технічного забезпечення для південного угруповання військ РФ переорієнтовано на залізничні та автомобільні комунікації сухопутного коридору через тимчасово окуповані території Донецької, Запорізької та Херсонської областей, де Росія активно розбудовує нову залізничну мережу.

Навколо опор мосту у воді тепер зведено складну багаторівневу систему захисту, яка складається з кількох ліній плавучих бонів, протидронових сіток та затоплених барж, покликаних фізично заблокувати підходи для українських морських дронів Magura та Sea Baby. Повітряний простір цілодобово прикривають щільні групи ППО та засоби РЕБ, а підрозділи Чорноморського флоту РФ перебувають у режимі підвищеної готовності, регулярно проводячи навчання з відбиття комбінованих атак.

Для цивільного населення переправа перетворилася на зону постійного жорсткого контролю. Рух будь-якого вантажного транспорту масою понад 1,5 тонни тут залишається під повною забороною. Усі легкові автомобілі підлягають обов'язковому стовідсотковому догляду із залученням рентген-сканерів. Через обмежену пропускну здатність цих комплексів на під'їздах до мосту з боку Керчі та Тамані регулярно утворюються багатокілометрові черги, де водії змушені чекати від кількох годин до доби.

Транспорт, який не відповідає ваговим чи технічним критеріям, окупаційні органи розвертають на сухопутний маршрут. Таким чином, об'єкт перетворився на один із найкраще захищених, але водночас найбільш уразливих та обмежених у використанні транспортних вузлів.

Як писали Новини.LIVE, нещодавно Володимир Зеленський заявив, що повернення України до нормального життя неможливе без деокупації Криму. Президент наголосив на необхідності відновлення безпеки, захисту людей, продовольчої та енергетичної безпеки. Також він підкреслив важливість територіальної цілісності України та дотримання принципів міжнародного права.

Також командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді розповів, що Україна наразі свідомо не атакує Кримський міст. За його словами, Сили оборони зосередилися на ударах по логістичних маршрутах, якими Росія постачає до Криму пальне, боєприпаси, техніку та особовий склад. Бровді зазначив, що така тактика має поступово ізолювати півострів і створити умови для неможливості подальшого перебування там російських військ.