Європа на порозі великої війни, — інтервʼю Чернєва

Чи закінчиться війна в Україні вже у 2026 році та за яких умов військовим можуть підняти виплати та премії — в інтервʼю Новини.LIVE розповів заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, депутат ВР Єгор Чернєв. 

Путін таки вдарив ракетою "орєшнік" по Україні знову. Кому було адресоване це послання?

— На фоні тих геополітичних провалів, які зараз має Кремль, це була відповідь США. Росіяни ж не можуть відповісти американцям напряму після затримання танкерів, після Венесуели та затримання Мадуро, союзника Росії. Путін не може відповідати на рівних, тому відповідає, чим може, фактично виплескуючи на нас свій гнів, як так би мовити.

Орєшнік був без бойової частини, тобто без ядерної частини, адже це ядерний носій. Проте тим не менше, навіть кінетична енергія такого удару завдає певних руйнувань.

Після орєшніка Росія масово атакувала Київ. Тому це була така комплексна відповідь, умовно кажучи, на ту саму "атаку дронів на путінську резеденцію", якої ж насправді не було. Але росіяни ж не можуть відмовитися від своїх слів і намагаються таким чином типу відповідати.

Мені здається, що увесь світ вже побачив, що репутація Путіна як основного злодія опустилися нижче плінтусу. США показали свою силу і показали, що можуть діяти рішуче, не зважаючи на те, чи то Мадуро, союзник Росії, чи то російський танкер з російськими прапорами.

І ось ця жалюгідна спроба показати свою силу, виключно тут в Україні, а не відповідаючи Штатам, це єдина, я думаю, причина такої реакції.

План миру практично готовий. Після погодження із нашими європейськими і американськими союзниками його мають показати Путіну. Якої реакції від нього очікують наші міжнародні партнери?

— Ну, ми бачимо реакцію. Орєшнік, масові обстріли Києва — це і є реакція Росії на цей план. Росіяни не готові до мирного врегулювання війни.

Але у наших партнерів точно є важелі впливу і анонсований, наприклад, той самий американський законопроєкт про посилення санкцій проти РФ. За словами автора законопроєкту Грема (Ліндсі Грем, - американський політик-республіканець. - ред), президент Трамп дав зелене світло. Тобто він має бути проголосований.

Це певний крок до примушення до миру.

Наскільки вірогідно, що цей законопроєкт можуть винести на голосування вже цього тижня, наприклад?

— Все можливо. І якщо дійсно є зелене світло від Трампа, то він може бути винесений на голосування. Процедура, власне, винесення у США така, що це не Рішення колегіального органу, як, наприклад, у нас — погоджувальної ради.

Це рішення однієї людини, спікера Джонсона: якщо він хоче щось поставити на голосування — він це робить.

Тому, власне, ми зараз залежимо від спікера Джонсона, а він у свою чергу — від попозиції Трампа.

Тому якщо Трамп дійсно дав зелене світло, то даний законопроєкт може бути винесений на перше в голосування в нижню палату представників, а потім проголосований в Сенаті. Або навпаки. Немає значення, яким чином він буде проголосований.

Які сигнали можуть свідчити про те, що американці дійсно готові натиснути на Путіна?

— Бачимо геополітичні події. Це захоплення танкеру РФ і це певний хід в ескалацію. З одного боку, Росія не може це проковтнути, бо виявиться, що вона слабка і не може захищати свою міжнародну торгівлю в міжнародних водах.

З іншого боку, Трамп зробив певні кроки в бік ескалації і це означає, що взаємодія із РФ буде ускладнюватися. США показали, що російський тіньовий флот поза законом і з ним можна робити все, що завгодно. Хто схопив — того і нафта.

Теоретично можна припустити, що десь пів року або кілька місяців і історія із тіньовою нафтою Росії може бути завершена?

— Думаю, що при такій політиці Сполучених Штатів, а може і країн-союзників, плюс санкційній політиці України у вигляді дронів, це може бути. Росія ж скупила флот танкерів, які нікому не потрібні. Їх ніхто не страхує в нормальних юрисдикціях, тому вони пішли під прапори африканських країн, де немає реєстрів танкерів, набрали екіпаж, що готовий ризикувати. Але межа цьому ризику теж є — ніхто не захоче бути захопленим або ж опинитися в американській тюрмі.

Це приблизні кроки Сполучених Штатів Америки, щоб натиснути на Путіна піти на мирову угоду. А який план Б є, зокрема, в України?

— У нас не так багато варіантів — або захищатися, або капітулювати. Капітулювати ніхто не збирається. Наше завдання – протриматися довше, поки наші союзники будуть продовжувати тиснути на Російську Федерацію.

А вони цю війну закінчувати не хочуть. Тому їх слід або примусити військовим шляхом, розгромивши на полі бою або ж економічним.

Наші партнери мають всі необхідні ресурси і можуть нам їх надати, але немає на це поки що готовності. Також вони можуть посилювати санкції проти РФ і продовжувати боротьбу проти тіньового флоту.

Наша задача наразі максимально оптимізувати наші ресурси, які ми витрачаємо на війну, максимально замінити людей на полі бою технікою, роботами, дронами, що ми і робимо, і загалом перелаштувати систему нашого захисту.

Ось це, власне, є план Б.

Звісно, для цього всього маємо мати ресурси. Наприкінці минулого року Європейський Союз все ж таки прийняв рішення про виділення нам 90 мільярдів як кредиту і це точно нам зможе допомогти.

Які країни готові розгорнути в Україні свій військовий контингент та де саме ці війська будуть знаходитися?

— Чесно кажучи, незрозуміло взагалі, чи будуть вони. Вони можуть бути розміщені тільки у двох випадках, якщо на це погодиться Росія. Або ж Росію примусять і Штати будуть гарантами для тих країн, які розмістять свій контингент тут.

Позицію Росії ми побачили — вона не готова. Далі можуть бути два сценарії: або всі відмовляються від розміщення, або Сполучені Штати кажуть "ми прийняли рішення, це частина угоди, яку ми підтримуємо. Або ти погоджуєшся, Путін, або ти ні. Але ми гарантуємо безпеку країнам на території України. Якщо буде напад на них, ми за собою залишаємо право відповіді в тій чи іншій мірі на таку агресію".

Ось це може бути умовою розміщення таких військ. В іншому випадку, мені здається, наші партнери поки що не готові на пряме  протистояння.

Ця умова проговорюється? Що Штати можуть бути гарантами розміщення іноземного військового контингенту в Україні?

— Це основний акцент, який був зроблений в переговорах між Україною та США, між Україною, Європою та США у тристоронньому форматі.

Україна наполягає на форматі, умовно, аналогу п'ятої статті Вашингтонського договору.

В різному компонуванні це може бути, тому що п'ята стаття говорить про те, що напад на одну країну означає напад на всі країни. Але як реагувати мають ці країни — це вже на розсуд країн.

Хтось може послати свої війська, хтось — надати фінансову підтримку, озброєння, тренування, логістику і тд. Зараз наша задача, щоб наші партнери взяли на себе ці зобов’язання. А США, зокрема, зобов'язання в частині гарантій нашим гарантам. От в такому форматі це може запрацювати.

Наразі мова про американські гарантії безпеки на 20-50 років, а що далі? Навряд Росія зникне з-під наших кордонів.

— Ми зараз рухаємося у такому шаленому ритмі, що те, що існувало 80 років, просто ламається. Світопорядку після Другої світової фактично не існує. Навіть країна-гарант, США, Трамп, говорить про те, що чхати я хотів на міжнародне морське право.

На жаль, ми живемо в таких обставинах. Що буде за 50 років? Думаю, це буде абсолютно нова структура або архітектура безпеки. Думаю, що на жаль, ми на порозі більшої війни в Європі. І от закінчення отієї більшої війни перебалансує сили не тільки в Європі, а взагалі у світі між теперішніми гравцями.

Це буде зрозуміло навіть найближчим часом. РФ у цій ієрархії буде васалом Китаю і залишиться в східній півкулі регіональним лідером, а не одним з трьох великих гравців на світовій арені.

Тобто ви погоджуєтеся з прогнозами нашої розвідки про те, що Путін справді готує напад на НАТО і розпочинає війну із країн Балтії?

— На жаль, дуже багато фактично це вказує. Необов'язково, що це буде після закінчення цієї війни. Він може паралельно це зробити. Дуже багато поставлено на карту самим Путіним. І він цю війну розпочинав не задля плюс трьох областей України, а задля перерозподілу світу. У грудні 21-го року він висунув ультиматум відсунути кордони НАТО на 97-й рік. Тобто як мінімум забрати сфери впливу, які були у Радянському Союзу до його розвалу.

Країни Балтії розуміють цю загрозу. Поляки теж і вже готуються.

Повертаючись до теми України. Які зміни можуть чекати українське військо після перезавантаження політичної сфери.

— У нас вже була зустріч із міністром оборони ще до його призначення, на якій він презентував свою візію. Це буде акцент на технологічності та на переході до нових форм ведення війни. Дрони, НРК, має бути перебудоване управління, без радянщини, яка на сьогодні паралізує багато процесів.

У нас дуже багато талановитих людей, які прийшли з цивільного життя і вибудували систему всередині. Ми бачимо ефективні угруповання на рівні бригад та корпусів.

Михайло дуже талановитий менеджер. Він вибудовував досить чітку систему у Міністерстві цифрової трансформації.

Хоча Міністерство оборони – це величезна махіна з величезною кількістю різних напрямків. Це і армія, особовий склад і озброєння, будівництво, землі, господарство.

Там дуже багато чого.

Як в Україні рухається процес мобілізації?

— Мобілізація йде. Не скажу, що вона закриває всі потреби армії, але ми шукаємо різні можливості, як посилити та підвищити мотивацію людей для цього.

Зокрема, вчора у нас на комітеті розглядали законопроєкт, який вже рекомендували до першого читання щодо нових контрактів у Збройних Силах. Плануємо підвищити зарплати тим, хто підписувати контракт на рік-два, п'ять, десять, умовно кажучи, років.

В залежності від звання будуть нараховуватися надбавки, як і за небезпеку служби.

Суми на розгляді у Мінфіну. Пропозиції є, але я поки не готовий говорити про це. Збільшення базової ставки може бути у кілька разів.

Було проведено дослідження про готовність тих, хто зараз у військах, перепідписати контракти. І я думаю, що до 50% особового складу будуть готові продовжити службу на нових умовах. Також можемо залучити і нових.

Власне, це і може бути нова армія ЗСУ і загалом ЗСУ вже нового мирного часу у кількості 800 тисяч?

Це має бути така армія. Наразі основна задача — знайти кошти для покриття фінансових витрат. Ми також ведемо перемовини з нашими партнерами, щоб вони надавали фінансування нам не тільки на озброєння, але й фінансування армії.

Тобто у найближчі місяці законопроєкт про підвищення зарплат військовим у разі підписання або передпідписання контракту буде прийнятий?

Я сподіваюся, що так. Коли він буде проголосований як рамковий — уряд вже розроблятиме конкретні категорії фінансування. За планом — у нас має бути поступовий перехід на контрактну основу.

Як вирішити проблему СЗЧ?

— Ми працюємо над новим законопроєктом по СЗЧ, який з одного боку буде вносити зміни і в Кримінальний кодекс, і в Кримінально-процесуальний кодекс, а з іншого боку — зміни щодо мотивації повернення до війська цих людей.

Знову ж таки, там буде певний випробувальний термін. Якщо повертаєшся протягом трьох місяців, сумлінно виконуєш обов'язки на своєму місці, у своїй частині — кримінальна відповідальність за СЗЧ буде знята.

Маємо знайти той максимальний баланс, з одного боку, щоб повернути людей, а з іншого, щоб це не стимулювало людей знову йти в СЗЧ.

Я абсолютно чітко розумію, що є різні причини таких рішень: від неправильної базової морально-психологічної підготовки люди просто бояться і йдуть. Хоча 70% нашої армії знаходиться на тилових позиціях, умовно кажучи.

І до просто втоми людей. Особливо у бойових підрозділах. Наша задача – знайти проблемні точки і вирішити їх або ротаціями, або додатковими відпустками, або грошовим фінансуванням.

Але у випадку третього СЗЧ за війну буде кримінальна відповідальність.

На скільки ефективними є українські дрони-перехоплювачі проти російських ударних дронів?

— Ми закладаємо мінімум два і в наших планах є виробляти по тисячу перехоплювачів на день. Думаю, до кінця першого кварталу ми вийдемо навіть більше, ніж тисячу на день.

Впираємося у грошове забезпечення і фінансування, і ми шукаємо його.

Друге – в швидке масштабування виробництва саме приватними виробниками, які це роблять. Не всі, на жаль, можуть швидко масштабуватися, але ми їм допомагаємо, особливо тим, хто показує свою ефективність.

Наші діпстрайки, тобто наші далекобійні удари по Росії наразі наносяться виключно українськими дронами та ракетами?

— Якщо ми говоримо про діпстрайки, то так. Якщо про передній край, то використовуємо в тому числі Storm Shadow, але її дальність 450 км. такі цифри, звісно, дуже цікаво почути, скільки загалом коштує масований запуск українських дронів далекобійних.

Кожна наша операція складається з декількох складових: розвідки, дорозвідки, виснаження російської ППО, знищення ППО, з того, що ми робимо коридори. Дуже багато складових, сил і засобів, які використовуються на сьогоднішній день. Але вся оця сукупна вартість на багато нижча, ніж та шкода, яку ми завдаємо РФ. Особливо в НПЗ.

З точки зору нинішнього дня, чи ймовірне закінчення війни чи замороження війни вже цього року?

— Думаю, що ймовірно. Але навіть не через готовність РФ, а наш із партнерами примус закінчити цю війну через брак ресурсів для її продовження. Це може бути у перспективі півроку, тобто літо, можливо осінь.

На це вказує багато факторів: погіршується стан російської економіки і якщо будуть введені нові санкції — вона буде ще більше погіршуватися.