Я буду вічно жити — 155 років з дня народження Лесі Українки

У середу, 25 лютого, відзначають 155 років від дня народження видатної української поетеси та письменниці Лесі Українки. Вона стала однією з найвідоміших постатей української літератури.

Цікаві факти з життя письменниці — читайте в матеріалі Новини.LIVE.

Що відомо про Лесю Українку

Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року у Новоград-Волинському, нині Звягель, у Житомирській області. Справжне ім'я письменниці — Лариса Косач-Квітка. Її мамою була письменниця Олена Пчілка, а батьком — дворянин та меценатр Петро Косач. 

Дитинство Лесі Українки минало у русі — з частими переїздами, новими містами й постійним інтелектуальним середовищем довкола. Оселя Косачів була відкритою для провідних діячів свого часу: серед близьких друзів родини — мислитель і публіцист Михайло Драгоманов та композитор Микола Лисенко. У такій атмосфері формувався допитливий, європейський та незалежний світогляд майбутньої поетеси.

Освіту Леся здобувала вдома, але за рівнем вона не поступалася найкращим навчальним закладам. З юних літ вивчала іноземні мови — опанувала щонайменше п'ять, цікавилася історією та літературою, займалася вишивкою й малюванням, серйозно навчалася гри на фортепіано.

Переломним став 1881 рік. Після купання на Водохреще десятирічна Леся тяжко захворіла на туберкульоз кісток. Відтоді біль у руках і ногах став її постійним супутником. Хвороба поступово підточувала організм і залишилася з нею до кінця життя.

У 1883 році дівчині провели складну операцію — видалили частину кісток лівої руки. Це стало для неї глибокою особистою драмою: через уражену кисть вона змушена була відмовитися від гри на піаніно, яку щиро любила. Та саме втрата музики з часом обернулася іншим шляхом — словом, що стало її справжньою силою.

Творча кар'єра письменниці

Вже у 1884 році на сторінках львівського журналу "Зоря" з'явилися її перші поезії. Саме тоді вона вперше підписалася псевдонімом Леся Українка. У 20-річному  віці вона вже активно подорожувала, багато писала й входила в коло провідних митців своєї доби. Її приваблювали нові країни, нові ідеї, нові розмови — усе, що розширювало горизонти думки.

Водночас хронічна недуга постійно нагадувала про себе, тому періодично Леся змушена була переривати роботу й виїжджати на лікування до курортних міст. Попри це вона ніколи не нарікала на долю і не дозволяла шкодувати себе. 

Леся Українка стала однією з центральних постатей української літератури кінця ХІХ-початку ХХ століття. До її найвідоміших творів входить:

• "Лісова пісня",
• "Бояриня",
• "Кассандра", 
• "Contra spem spero!"

У її творчості прослідковуєтсья глибокий філософський зміст, ідеї свободи, гідності, національнох самосвідомості та сили людського духу. 

Кохання Лесі Українки

Під час лікування в Ялті, 1897 року, Леся познайомилася з Сергієм Мержинським — молодим політичним діячем, який тяжко хворів на сухоти. Їхня зустріч переросла у глибокий духовний зв'язок. У спогадах і дослідженнях Мержинського часто називають першим коханням поетеси, однак сама Леся означувала ці стосунки як дружбу — особливу, інтелектуально близьку й емоційно напружену.

У 1901 році Мержинський помер у Мінську на її руках. Саме тієї ночі, біля ліжка вмираючого, вона написала драматичну поему "Одержима" — один із найсильніших і найтрагічніших своїх творів. Цей текст став не лише літературним явищем, а й глибоко особистим актом переживання втрати.

Роком раніше, у 1898-му, Лариса Косач познайомилася з Климентом Квіткою — молодим фольклористом, музикознавцем і студентом Київського університету. Їх об'єднала спільна пристрасть до народної творчості: вони разом записували пісні, досліджували обряди, брали участь в етнографічних експедиціях. Це партнерство поступово переросло в подружжя і у 1907 році Леся Українка вийшла заміж за Климента Квітка і взяла його прізвище.

Останні роки життя письменниці

Останні роки життя Лесі Українки минали в постійній боротьбі з хворобою. Стан здоров'я стрімко погіршувався, однак саме в цей період вона працювала з особливою внутрішньою зосередженістю й творчою силою. Попри фізичне виснаження, поетеса створила низку текстів, які сьогодні вважають вершиною її літературної спадщини.

1 серпня 1913 року Леся Українка померла у грузинському місті Сурамі, куди приїхала на лікування. Їй було лише 42 роки. Поетесу поховали на Байковому кладовищі у Києві.

Після її смерті чоловік, фольклорист Климент Квітка, упорядкував і видав записи українських народних пісень у виконанні Лесі. 

Нагадаємо, торік у лютому в Одесі ухвалили рішення перейменувати Парк Космонавтів на честь Лесі Українки. Крім того, у ньому планують встановити пам'ятник цій поетесі.

Також ми писали, який вигляд мали родичі Лесі Українки. Вдалося знайти архівні фото, яким майже 120 років.