Атака на ЧАЕС — терміни відновлення і загроза від Іскандерів
Поділитися
Відновлення укриття над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції (АЕС) після атаки російського безпілотника триватиме декілька місяців. Внаслідок удару утворився отвір діаметром шість метрів.
Про це повідомила експертка з ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна в ефірі Вечір.LIVE у понеділок, 17 лютого.
Чим загрожують "Іскандери" та радіоактивний пил
За словами Кошарної, якби дрон-камікадзе влучив у те місце на ЧАЕС, яке обладнане ще старим укриттям, то радіаційні викиди могли б бути дуже серйозними.
"Чому? Тому що за час, що минув з моменту аварії, паливні матеріали, які зберігаються під старим укриттям, перетворилися на пил. Згідно з регламентом, у цьому місці є радіоактивний пил, що містить плутоній, америцій, уран та інші небезпечні елементи. Це величезна проблема, адже зараз там накопичилося чотири тонни такого пилу. Якби туди влучила ракета, весь цей радіоактивний пил піднявся б у повітря і рознісся б не лише по Україні, а й на територію Росії та Білорусі", — сказала вона.
Експертка додала, що Росія могла б завдати удару не лише дронами, а й, наприклад, ракетами "Іскандер" або авіаційними бомбами КАБ-500.
"І навіть якщо радіоактивний пил розлетиться на Брянську область, Росію це не зупинить — для них людське життя ніколи не мало великого значення. Те ж саме стосується і Білорусі", — підкреслила Кошарна.
Радіація на 300 років
Фахівчиня підкреслила, що адміністрація зони та керівництво ЧАЕС оперативно відреагували й організували престур у зону 14 лютого. Журналісти провідних світових медіа змогли побачити наслідки удару. Місія МАГАТЕ також прибула на місце, провела перевірку і вже підготувала звіт.
"Дехто запитує: чому у звіті МАГАТЕ не вказано, хто винен? Річ у тім, що за статутом ця організація не має права визначати винних — вона лише спостерігає та фіксує факти. Але головне, що факт атаки зафіксовано. І я вважаю, що ми спрацювали правильно та оперативно", — каже вона.
Кошарна також розповіла, що українські науковці проводили моделювання важкої аварії зі сплавленням активної зони реактора. Один із можливих сценаріїв передбачав, що при західному вітрі радіоактивні речовини могли б потрапити до Краснодарського краю Росії. Якби в той час там ішов дощ, цезій-137 осів би в ґрунті, зробивши його непридатним для сільськогосподарського використання на щонайменше 300 років.
"Щодо нинішньої ситуації — звісно, вона не порівнянна за масштабом із катастрофою 1986 року, але все одно небезпечна. Внаслідок удару утворився отвір діаметром шість метрів. На мою думку, катастрофічних наслідків не буде. Підвищення радіаційного фону якщо і станеться, то залишиться в межах промислового майданчика ЧАЕС або зони відчуження", — підсумувала експертка.
Нагадаємо, російські війська атакували Чорнобильську атомну електростанцію 14 лютого. Ворожий дрон із 50 кг вибухівки влучив в укриття над четвертим енергоблоком. Згодом ДСНС оприлюднила кадри з місця удару, де триває ліквідація наслідків атаки.
Читайте Новини.LIVE!
