Вибори Президента та референдум щодо миру, — інтервʼю Подоляка
Чи погодиться Росія на мирний варіант договору, який чи не вперше поміж собою погодила Україна, РФ та Європа і що буде, якщо Путін знову скаже "ні" миру — в інтервʼю Новини.LIVE розповів радник Офісу Президента Михайло Подоляк.
Після звільнення Андрія Єрмака із посади голови ОПУ, ви стали просто радником ОПУ?
— Так. Я спокійно ставлюся до цього. Ситуація достатньо стандартна. Є звільнення людини, нового голови поки що немає, посада вакантна, і безумовно для того, щоб я виконував ті функції, які на мене покладені, треба ж мати якийсь статус. І він сьогодні звучить як радник Офісу Президента.
Президент Зеленський чи не вперше показав чорновий варіант майбутніх можливих мирних домовленостей. Він містить 20 пунктів. Що ви про них думаєте?
— З точки зору етапу війни, на якому ми знаходимося, з точки зору перш за все ресурсних можливостей — це вихід на певну формулу фіналу війни, яку всі очікують.
Питання в іншому. Дана переговорна рамка фіксує достатньо чітку позицію України щодо того, як ми маємо вийти з війни як такої, припинення вогню, що маємо вирішити з точки зору територіальних питань, безпекових, як вони мають виглядати, хто буде нести колективну відповідальність за все це і за рахунок чого ми зможемо відбудовувати суб'єктність мілітарної України в післявоєнний час.
Тут все чітко.
Більше того, що мені в цьому проєкті подобається те, що він узгоджений з нашими американськими колегами. У частині, яка стосується участі європейців, цей документ частково погоджений з ними також.
Проблема, як і всі проблеми сучасної цивілізації, знову ж таки, виникає на слові Російська Федерація. Вона не вміє жити в сучасному часі і, відповідно, треба дочекатись офіційної реакції Росії.
До речі, вона має бути якраз на днях…
— Не думаю, що вона буде сьогодні і не думаю, що вона буде завтра і післязавтра. Росія хоче воювати. Тут питання не в цьому.
Є узгоджені позиції України, Європи, Сполучених Штатів. Для всього світу, включно з Китаєм, це чітке розуміння, як ця війна має закінчитись.
І якщо Росія вийде і скаже: "ні-ні, ви знаєте, у нас є ще певні вимоги", це означатиме, що далі ми маємо обов'язково перейти до іншого типу тиску на Росію. І він має бути від США і навіть від Китаю. Тобто вони мають для себе вирішити, чи їм подобається, що є країна, яка взагалі не хоче нічого зупиняти, і як на неї впливати.
Це додаткові санкції і зброя?
— Як мінімум. Але це більш активна залученість країн, які мають суттєві економічні впливи на Росію. Китай неодноразово говорив, що не приймає участь у війні, не зацікавлений у її продовженні, він хоче, щоби війна припинилась. Але в цей же час Китай активно спонсорує російську економіку. Немає Китаю, немає російської економіки.
Ми ж це розуміємо. Тому Китай має бути в це більше залучений. Тобто, якщо він хоче, щоб війна закінчилась, щоб все ж таки ви прийшли до певних правил — слід тиснути на Росію.
Ну, на відміну від інших попередніх перемовних треків, цього разу росіяни більше залучені до процесу. Тобто Путін знову скаже "ні" Президенту Трампу?
— А чому Путін може сказати "так"? Якби він був раціональною людиною, я вже не кажу про те, що війна як така не є інструментом для раціональних людей. Путін не заробляє, він знищує. Щоби Росія там не говорила, вона несе стратегічні втрати. І тут або ти розумієш, на чому заробляєш стратегічно або не розумієш і втрачаєш. Путін — людина, яка не розуміє. Тому він може сказати "ні" не тому, що це вигідно чи невигідно. Він не орієнтується у таких категоріях, у нього немає інтелекту.
Всі помиляються, вважаючи, що Путін вміє думати. А він не вміє. Йому подобається продавати емоції та ненавість, він сходить з розуму від насолоди масових вбивств.
Тобто ви особисто не вірите, що документ із 20 пунктів може покласти край війні, тому що Путін не захоче?
— Ні, я трошки інакше б сказав. Я особисто взагалі не вірю в те, що Росія може бути іншою країною. Але я вірю в те, що Сполучені Штати репутаційно, якщо хочуть отримати результат напередодні конгресових виборів, які будуть рівно через рік, 435 місць треба буде змінити в Конгресі, 35 в Сенаті, і Республіканська партія має отримати певні результати. А певний результат – це правильне місце Росії в глобальному розподілі впливу і це аутсайдерське місце.
Не за рахунок репутації Сполучених Штатів. Щоби РФ адекватно сприймала навіть не наші пропозиції, а пропозиції США, на неї слід натиснути.
Більше того. Для того, щоб Росія починала адекватно сприймати будь-яку розмову, вона має бути налякана. І для цього має бути інший рівень тиску на Росію: економічно-мілітарний, з одного боку, а з іншого боку, Китай має зайняти певну позицію щодо фіналу цієї війни.
І це, в принципі, можливо.
І оцей пакет, який був узгоджений Україною і який задекларував Президент України, він чітко показує, що ми маємо складні ситуації, компромісні позиції щодо території, щодо ЗАЕС… І Президент говорить, що це потребуватиме додаткових внутрішніх консультацій з суспільством і так далі. Але загалом Україна демонструє конструктивізм глобального типу. А Росія демонструє ідіотізм глобального рівня.
Судячи із чорнового варіанту документу щодо можливого закінчення війни, багато дискусій вже точиться навколо, власне, виборів і референдуму щодо територій. Як це має бути — вибори і референдум в один день?
— Референдум, якщо він стосуватиметься угоди, де є складні та чутливі питання має пройти паралельно з президентськими виборами.
Це про території?
— Території, безумовно. Але, знову ж таки, Президент точно не буде приймати рішення, що ці території юридично будуть визнані російськими. Це неможливо. Це заборонено навіть не внутрішнім законодавством України, це заборонено міжнародним правом.
Інакше слід внести корективи в міжнародне право, сказати, що війна — можливий інструмент захоплення чужих територій із подальшим внесенням під свою юрисдикцію. Слід буде все змінити і гарантувати всім країнам, що у них немає недоторканих кордонів.
Вони мають зрозуміти, що їх території не є суверенними для них і можуть бути оскаржені військовим шляхом в будь-який момент.
Чесно кажучи, не зовсім уявляю, хто проголосує за такі зміни до міжнародного права.
Тому Президент тут абсолютно раціональний. Якщо ми говоримо про територіальні питання, то це виключно референдум. Але визнання юридичного статусу, що це території російські, не буде.
З іншого боку, і Президент це підкреслює, якщо хтось наполягає на виборах, Україна готова вносити зміни до законодавства. Хоча під час дії воєнного часу не можна проводити вибори і суспільство не налаштоване на них.
Але якщо в рамках мирної угоди буде прогарантовано припинення вогню, а без цього нічого не буде, якщо буде прогарантований безпековий формат, що не буде ракетних та дронових обстрілів, що не буде активного використання часу, який ми витрачаємо на вибори, для просування десь на якихось напрямках, наприклад, заходити, як на Сумщині, захопити когось і вийти, і так далі. То тоді так.
Але хто має це гарантувати?
— Дивіться, є три абсолютно конкретні аспекти: безпека, відсутність обстрілів та активних бойових дій. Це припинення вогню. І це ж немає бути лише в день голосування, а протягом 60-90 днів, в залежності від процедури.
Друге. Люди, які воюють, вони теж мають право бути обраними. Але ж вони не можуть залишити позиції і піти на агітаційний період. Це нонсенс.
Тобто знову ж таки — має бути припинення вогню.
І третє – фінансування. У нас ж все змінено: виборчі дільниці, списки виборців, багато внутрішньо і зовнішньо переміщених осіб. Це зовсім інше бюджетування. Адже виборча кампанія буде набагато більш вужчою по часу.
До речі, є приблизна цифра, у скільки нам це може обійтися?
— Думаю, якраз ЦВК і робоча комісія в парламенті мають це обрахувати. Але ми не маємо чим фінансувати. Об'єктивно, ми не витягнемо це, тому що у нас дефіцитний бюджет й інші пріоритетні завдання. Це мілітаризація та соціальні програми, які мають компенсувати втрати економіки для особистих домогосподарств.
Як будуть голосувати до 8 мільйонів українців за кордоном?
— Це питання теж має відпрацювати робоча група. Бо дивіться, що заявив суб'єкт на прізвище Путін. Він каже, ви знаєте, в нас тут 10 мільйонів українців. Хоча вони не роблять перепис, але "точно знають", що у Росії живе 10 мільйонів українців. І це не смішно, бо він чітко говорить, що хоче, аби 10 мільйонів людей в Росії маніпулятивно проголосували за його кандидата. І ми знаємо, що у Росії немає виборчого контролю і ніхто не проконтролює, хто, як і чому голосував.
Тобто питань багато і якраз відповіді на них має напрацювати парламентська група разом із ЦВК.
Є дедлайни по цьому питанню?
— Це залежить від ходу переговорного процесу, готовності Росії прийти до концепції припинення вогню та до фінального формату мирної угоди.
Президент Зеленський буде балотуватися?
— Президент Зеленський має сам про це сказати, але моя позиція незмінна протягом всієї війни: він має балотуватися на другий термін.
Я вже неодноразово пояснював, чому. Він глибоко в матеріалі, він чітко може провести перехідний період від війни з урахуванням всіх нюансів, які будуть виникати на цьому шляху.
У нього ефективна комунікація з нашими партнерами, які будуть максимально потрібні України на перехідному періоді для фінансування, додаткової мілітарізації та вибудованих безпекових архітектурних форматів. Тобто все, що він заклав у двосторонні гарантії безпеки, а 30 плюс країн, вони мають бути дореалізованими.
Але ще раз, ремарка, він сам має заявити чи буде балотуватись на пост Президента знову, це його особистий вибір.
Чи буде надано право голосу людям, які ухиляються від військової служби, або тих, у кого немає Резерв+?
— Ми заходимо в ті деталі, які якраз і мають відпрацювати в рамках робочої групи парламентарів. Адже це відповідні зміни до законів та відповідна соціальна відповідальність людей.
Парламентарі мають дати відповіді на ці питання, потім може бути ще певна суспільна дискусія, і після цього буде рішення, як це все має відбуватись.
Наразі все тільки починає обговорюватись та дискутуватись.
У другій частині інтервʼю із радником ОПУ Михайлом Подоляком читайте про те, а що ж буде далі із окупованими РФ українськими територіями, чи підуть російські війська із українського півдня і якими будуть ЗСУ мирного часу у складі 800 тисяч осіб.
Читайте Новини.LIVE!