Україна в ЮНЕСКО вже 72 роки: що відомо

Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року і сьогодні, 12 травня, вже настала 72-га річниця. За цей час Україна п'ять разів обиралася до Виконавчої ради ЮНЕСКО, підписала низку міжнародних конвенцій і не тільки.

Новини.LIVE розповідає детально, що відомо про ЮНЕСКО, коли до організації долучилася Україна, та що пов'язує ЮНЕСКО з нашою країною.

ЮНЕСКО, приєднання України та співпраця

ЮНЕСКО — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй (ООН), яка опікується питаннями освіти, науки та культури. Організація з'явилася 16 листопада 1945 року після завершення Другої світової війни, коли світове співтовариство зіткнулося з необхідністю зберегти культурну спадщину людства і захистити її від нових війн.

Україна, яка на той момент входила до складу СРСР як Українська РСР, приєдналася до ЮНЕСКО через шість років після створення структури. Сьогодні, на тлі повномасштабної війни Росії проти України, перед організацією стоїть одне з ключових завдань — збереження, захист і подальше відновлення культурних пам'яток та історичних об'єктів найбільшої держави Європи.

До слова, Росію після початку повномасштабної війни проти України вперше в історії виконали з Виконавчої ради ЮНЕСКО.

Співпраця України та ЮНЕСКО

Сьогодні до складу ЮНЕСКО входять 193 держави. За роки участі в роботі організації Україна п'ять разів отримувала місце в одному з її ключових органів управління - Виконавчій раді. У рамках членства країна щорічно перераховує обов'язковий внесок до бюджету ЮНЕСКО, розмір якого становить приблизно 200 тисяч доларів.

За 72 роки членства Україна приєдналася приблизно до 15 міжнародних конвенцій, ухвалених під егідою ЮНЕСКО. Йдеться, зокрема, про документи, що стосуються захисту авторських прав, збереження культурних цінностей під час збройних конфліктів, протидії дискримінації у сфері освіти, а також охорони підводної культурної спадщини та інших напрямів.

Крім того, Україна не лише підтримувала ініціативи організації, а й сама виступала одним із активних учасників розроблення низки важливих програм і міжнародних кампаній ЮНЕСКО. Наприклад, Україна презентувала ініціативу, пов'язану з використанням засобів масової інформації задля зміцнення миру й запобігання пропаганді війни, насильства та міжнаціональної ненависті. Саме вона стала однією з передумов для підготовки та ухвалення в 1978 році Декларації про раси та расові забобони.

Співпраця України з ЮНЕСКО також охоплює освітню сферу. У різних регіонах країни було створено 90 шкіл, що увійшли до Мережі асоційованих шкіл ЮНЕСКО, і які беруть участь у міжнародних проектах і розвивають молодь. Крім цього, в українських університетах відкрили 13 профільних кафедр ЮНЕСКО, а також понад півсотні спеціалізованих клубів організації.

Культурні об'єкти в Україні, які під охороною ЮНЕСКО

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО занесено вісім об'єктів, розташованих на території України — сім культурних пам'яток і один природний об'єкт. До переліку входять:

• Софійський собор у Києві, Києво-Печерська лавра та пов'язані з ними монастирські споруди (з 1990 року);
• ансамбль історичного центру Львова (з 1998 року);
• геодезична Дуга Струве (з 2005 року);
• резиденція митрополитів Буковини і Далмації — нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (з 2011 року);
• стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хор (з 2013 року);
• дерев'яні церкви Карпатського регіону України та Польщі, включені до списку за спільною українсько-польською номінацією (з 2013 року);
• історичний центр Одеси (з 2023 року);
• природний об'єкт "Букові ліси і стародавні ліси Карпат та інших регіонів Європи" (з 2011 року).

При цьому один з об'єктів всесвітньої спадщини — Херсонес Таврійський та його хора — знаходиться на території тимчасово окупованого Криму. У 2023 році підконтрольна Росії влада оголосила про проведення так званої реставрації окремих частин пам'ятки. Однак, роботи фактично призвели до зміни історичного вигляду стародавнього міста: на території руїн були встановлені глядацькі трибуни і покладена сучасна плитка.

Нематеріальна культурна спадщина ЮНЕСКО в Україні

Згідно зі статутом ЮНЕСКО, до списку нематеріальної культурної спадщини заносять не тільки пам'ятники і природні об'єкти, а й живі культурні традиції, обряди та елементи нематеріальної культури народів світу.

Серед українських елементів нематеріальної спадщини, вже визнаних ЮНЕСКО, можна виділити:

• традицію Косівської розписної кераміки;
• кримськотатарський орнамент Орьнек;
• козацькі пісні Дніпропетровської області;
• культуру приготування українського борщу;
• а також традицію писанкарства — мистецтво розпису великодніх яєць, яка була офіційно занесена до списку 2024 року.

Таким чином, українські культурні практики поступово отримують міжнародне визнання і закріплюються в переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, розширюючи уявлення про культурне різноманіття країни.

Українські міста в структурах і мережах ЮНЕСКО

Важливо зазначити, що українські міста теж є учасниками різноманітних міжнародних мереж ЮНЕСКО, які об'єднують населені пункти за напрямами освіти, культури та креативного розвитку.

Зокрема, до Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються, належать шість українських міст: Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ, Київ, Нетішин і Полтава.

Окремо українські міста також представлені в Мережі креативних міст ЮНЕСКО. У категорії "література" включено Львів та Одесу, які отримали відповідний статус як центри літературного та культурного розвитку.

Крім того, 2021 року Харків було включено до Мережі креативних міст ЮНЕСКО в категорії "музика", що закріпило його міжнародне визнання як одного з музичних центрів України.

Що ще відомо

Як повідомляло Новини.LIVE, наприкінці 2025 року стало відомо, що Одеса домоглася розширення переліку пам'яток, які отримали посилений захист ЮНЕСКО. Це зі свого боку має зміцнити міжнародний статус історичного центру та зафіксувати відповідальність за можливі злочини проти культурної спадщини.

Також ми писали, що 31 березня 2026 року у Львові зібралися понад півсотні міністрів культури, послів і дипломатів європейських країн. Делегації прибули на так званий "культурний Рамштайн" і побачили наслідки останніх атак РФ на місто. Після цього мер Андрій Садовий закликав виключити Росію з ЮНЕСКО.