Ніч, яка увійшла в історію: як Рада ухвалювала Конституцію України

У неділю, 28 червня, Україна відзначає День Конституції — одне з головних державних свят. Саме цього дня у 1996 році країна отримала власний Основний Закон, над яким працювали майже п'ять років. Конституцію ухвалили після безсонної "конституційної ночі", що стала однією з найважливіших сторінок сучасної історії України.

Новини.LIVE розповідають як 28 червня 1996 року Україна написала нову сторінку своєї історії.

П'ять років пошуків компромісу

Після проголошення незалежності у 1991 році Україна фактично жила за Конституцією УРСР 1978 року, до якої лише вносили численні зміни. Для молодої держави це було тимчасовим рішенням, адже документ створювався зовсім для іншої політичної системи.

Робота над новою Конституцією розпочалася практично одразу після проголошення незалежності. За п'ять років було підготовлено кілька варіантів документа, створено спеціальні комісії та проведено сотні засідань. Політики сперечалися буквально за кожне формулювання — від розподілу влади між президентом і парламентом до статусу державної мови, права приватної власності та адміністративного устрою країни.

Часу залишалося дедалі менше. Відсутність власної Конституції негативно впливала як на внутрішню політику, так і на міжнародний авторитет України.

"Конституційна ніч", яку пам'ятають досі

27 червня 1996 року депутати Верховної Ради розпочали засідання, що тривало майже 24 години без перерви. За цей час парламентарі розглянули тисячі поправок, багато з яких викликали гострі суперечки.

Дискусії точилися навколо статусу української мови, державної символіки, форми власності, місцевого самоврядування, повноважень президента, парламенту та уряду. Атмосфера була настільки напруженою, що депутати працювали всю ніч, практично не залишаючи сесійної зали.

О 9:18 ранку 28 червня документ поставили на остаточне голосування. "За" висловилися 315 народних депутатів — більше, ніж необхідні 300 голосів. У цей момент Україна отримала власну Конституцію. Саме тому засідання увійшло в історію як "конституційна ніч".

Що визначає Конституція

Конституція — це не просто збірка законів. Вона визначає правила існування всієї держави. У документі закріплено, що Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою.

Саме Конституція визначає, як формується влада, якими є повноваження президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів і судів, а також гарантує права та свободи громадян. У ній також закріплені державні символи — Прапор, Герб і Гімн України, статус української мови як державної, принцип територіальної цілісності та недоторканності кордонів.

Цікаві факти, про які знають не всі

День Конституції — єдине державне свято, яке прямо закріплене в самій Конституції. Україна стала останньою серед колишніх республік СРСР, що ухвалила власний Основний Закон після здобуття незалежності.

Під час історичного засідання депутати працювали майже без відпочинку близько доби, а остаточний текст Конституції затверджували буквально стаття за статтею.

Сьогодні Конституція складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті та Перехідних положень. З моменту ухвалення до Основного Закону неодноразово вносили зміни. Наймасштабніші стосувалися судової реформи, децентралізації, балансу повноважень між органами влади, а також закріплення стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО.

Конституція під час війни

Повномасштабна війна надала багатьом статтям Конституції особливого значення. Саме вона гарантує суверенітет держави, права людини, свободу слова, територіальну цілісність та демократичний устрій — принципи, які Україна сьогодні захищає не лише юридично, а й зі зброєю в руках.

Попри дію воєнного стану, Конституція продовжує залишатися фундаментом функціонування держави. Закон дозволяє тимчасово обмежувати окремі права в умовах війни, однак ключові конституційні засади залишаються незмінними.

За майже три десятиліття Конституція стала не лише юридичним документом, а символом української державності. Вона пережила політичні кризи, революції, зміни влади та повномасштабну війну, залишаючись основою правової системи країни.

Саме тому 28 червня — це не просто річниця ухвалення Основного Закону. Це нагадування про те, що незалежність держави неможлива без верховенства права, а права і свободи, записані в Конституції, потребують не лише гарантій на папері, а й щоденного захисту.

Як писали Новини.LIVE, нещодавно Рада запровадила в Україні нове свято. 27 травня відзначатимуть День української музики. Це буде щорічно у третю суботу вересня.

Також Новини.LIVE повідомляли, що президент України Володимир Зеленський готує послання до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Він доручив його підготувати робочій групі. Її очолив глава ОП Кирило Буданов.