Командир батальйону відмовився виконувати наказ — що вирішив суд

У Донецькій області пройшов суд над командиром батальйону ЗСУ, який відмовився вести солдатів у бій за лісосмуги. Його звинувачували у недбалому ставленні до військової служби, проте суд поставив остаточну крапку.

Про це у суботу, 11 січня, повідомляє "Судово-юридична газета".

Деталі справи

Згідно з матеріалами справи, фігурантом став командир механізованого батальйону, майор Костянтин К., чий підрозділ входив до складу 110 окремої механізованої бригади.

14 грудня 2024 року командир бригади видав майору бойове розпорядження: зайняти дві стратегічно важливі позиції в оборонній зоні бригади, розташовані у лісосмугах, укріпити їх оборону силами батальйону та утримувати за будь-яких обставин.

Проте наказ виконаний не був, що дозволило російським штурмовим підрозділам захопити ці позиції.

Командування 110-ї бригади вважає, що майор Костянтин К. порушив вимоги Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби, оскільки не виконав наказ командування бригади. На цій підставі було складено протокол за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду).

Сам Костянтин К. у суді провину заперечував, наголошуючи, що виконання бойового розпорядження було фактично неможливим. Він заявив, що батальйон, яким він командував, не мав достатньої чисельності особового складу.

Станом на грудень 2024 року батальйон налічував лише 314 військовослужбовців із 758 штатних, тобто 41% від необхідного. З них 33 особи (10%) взагалі не пройшли базової підготовки, а 38 (12%) потребували лікування або мали обмежену придатність за висновками ВЛК. Деякі бійці відмовилися виконувати наказ.

Майор також підкреслив, що батальйон не пройшов бойового злагодження, а підготовка до виконання завдання тривала всього 4 дні. Крім того, підрозділ зазнав втрат напередодні — частина бійців загинула або була поранена під час обстрілів, п’ятеро вважаються зниклими безвісти. Це значно вплинуло на морально-психологічний стан особового складу.

Ситуацію ускладнювали проблеми із забезпеченням — у батальйоні не вистачало транспортних засобів, бронетехніки та боєприпасів, зокрема артилерійських.

За словами майора, про всі ці обставини він доповідав командуванню бригади, однак розуміння з боку керівництва так і не отримав.

Рішення суду

Великоновосілківський районний суд Донецької області, вивчивши аргументи сторін, дійшов висновку, що провина майора Костянтина К. не підтверджується жодними наданими доказами.

Зокрема, суд зазначив, що залишилося незрозумілим, які конкретні дії міг або мав вчинити майор за умов дефіциту особового складу, озброєння та техніки, аби забезпечити боєздатність батальйону. Відсутність достатніх ресурсів та інших критичних засобів ставила виконання бойового розпорядження під великий сумнів.

Крім того, суд акцентував на тому, що матеріали службового розслідування стосовно дій або бездіяльності Костянтина К. не були представлені на розгляд, хоча вони мали б стати основним джерелом аналізу його відповідальності.

Зважаючи на вищезазначене, 2 січня 2025 року суд ухвалив рішення про закриття провадження у справі через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Нагадаємо, нещодавно ми писали, що у Миргороді Полтавської області військовий двічі самовільно втікав з військової частини. За це суд покарав його позбавленням волі.

Також ми повідомляли, що у Чернігівській області вісім солдатів втекли з навчальної роботи. За подію, що сталася, суд покарав командира.