Як відрізняти фейкові новини від правди — лайфгаки від медіа

Жінка за ноутбуком. Фото: Unplush

Інформація та дезінформація завжди йдуть пліч-о-пліч. Однак з появою та розвитком штучного інтелекту (ШІ) відрізнити реальність і створені ним ілюзії стає дедалі важче, чим користуються творці фейкових новин.

Як відрізнити фейки від правди, пояснили головний редактор Новини.LIVE Олена Халік та головний редактор "ТиКиїв" Ольга Безсонова.

Що таке fake news та чи стало легше з цим у ХХI сторіччі

Фейкові новини (від англ. fake — "фейкові") — це навмисно вигадані або викривлені відомості, які використовують для маніпуляції громадською думкою, підриву репутації певних осіб чи установ, а також для отримання політичної або фінансової вигоди.

Чи покращилася ситуація з поширенням фейків у XXI столітті? Зовсім ні! Навпаки, цифрова епоха перетворилася на ідеальне середовище для їхнього процвітання.

Інтернет та соціальні мережі значно спростили розповсюдження неправдивої інформації. Такі глобальні платформи, як Facebook, Twitter (тепер відома як X) і YouTube, дали можливість будь-кому створювати та публікувати неперевірений контент.

Зацікавлені в маніпуляціях громадською думкою особи не втратили шансу скористатися цією можливістю. Наприклад, російські пропагандистські медіа на кшталт Russia Today (RT) та інші афілійовані ресурси активно втручалися у виборчі процеси в США у 2016, 2020 та 2024 роках. Їхні кампанії з дезінформації спрямовувалися на розпалювання внутрішніх конфліктів у американському суспільстві.

Однією з найпомітніших інформаційних атак стало поширення теорії змови "Піцагейт", яка звинувачувала оточення Гілларі Клінтон у зв’язках із таємною мережею педофілів. А у 2023 році проросійські ЗМІ та Telegram-канали активно розповсюджували фейковий скриншот із зображенням нібито української дівчинки з піцою, виставленою на продаж за 3000 доларів.

Фейк росіян. Фото: ukrinform.net

Сучасні словники, як Merriam-Webster, вже пропонують розмежовувати false news (неправдиві новини) та fake news (фейкові новини), адже останні не просто викривлюють правду, а й імітують реальні явища чи факти, завдяки чому стають особливо небезпечними. Усе це набуває нового рівня загрози в умовах розвитку штучного інтелекту (ШІ), який сьогодні доступний кожному.

Штучний інтелект кардинально змінив процеси створення, розповсюдження та сприйняття інформації. Його технології зробили надзвичайно легким генерування фейкового контенту — від текстів до відео, які виглядають настільки реалістично, що здатні вводити в оману аудиторію.

Найпопулярніші формати фейків

До найпоширеніших типів фейків, які створює штучний інтелект, входять:

  • дипфейки — це згенеровані за допомогою ШІ фото, відео та аудіо, які можуть правдоподібно імітувати зовнішність, рухи й голоси реальних людей. Наприклад, у 2022 році дипфейкове відео з "президентом України Володимиром Зеленським" закликало українців скласти зброю перед російською армією;
  • тексти створені за допомогою ШІ — сучасні моделі, такі як GPT-3 та GPT-4, здатні створювати реалістичні статті, блогові дописи або контент для соціальних мереж. Ці тексти настільки переконливі, що їх складно відрізнити від написаних людьми;
  • маніпулятивні дані — алгоритми ШІ можуть спотворювати або підробляти візуалізацію даних, наприклад, створюючи фальшиві результати соціологічних опитувань або графіки фінансових показників. Наприклад, у розпал пандемії COVID-19 у соцмережах поширювалися численні спотворені показники інфікування.

Водночас синхронно з ШІ класичні методи створення фейкових новин залишаються не менш популярними та ефективними. До них належать:

  • клікбейтні заголовки — сенсаційні фрази, які приваблюють увагу, але часто вводять в оману щодо суті матеріалу;
  • фейкові акаунти — профілі в соцмережах, що видають себе за реальних людей або організації;
  • відредаговані зображення (зафотошоплені світлини) — підроблені чи суттєво змінені фотографії, які викликають емоційний відгук і змушують користувачів поширювати їх, не замислюючись про достовірність.

Далеко не всі люди перевіряють отриману інформацію, що значно полегшує поширення фейків. Зокрема, за даними дослідження ЮНЕСКО:

  • 62% блогерів регулярно діляться неперевіреними відомостями зі своєю аудиторією;
  • 42% користувачів оцінюють правдивість контенту, орієнтуючись виключно на кількість вподобань чи поширень.
  • три з чотирьох новин у соціальних мережах поширюють, не прочитавши текст.

Що робити: поради від Олени Халік

У світі, де новини розлітаються швидко, а штучний інтелект стає невіддільною частиною інформаційного простору, ризик стати жертвою дезінформації зростає щодня. Саме тому фактчекінг залишається ключовою складовою роботи редактора та журналіста. Ось кілька порад:

  • перевіряйте джерела. Оскільки ШІ здатний імітувати навіть голос і міміку, важливо шукати підтвердження новин на офіційних сайтах, у перевірених медіа, які цінують свою репутацію. Зокрема, можна звертатися до ресурсів зі "Білого списку" Інституту масової інформації — це значно підвищує шанси отримати достовірні дані;
  • здобувайте ексклюзивні коментарі. Залучення коментарів від людей, дотичних до новини, завжди додає достовірності. Нині це полегшується завдяки офіційним сторінкам і Telegram-каналам багатьох спікерів, які часто відповідають на запити. Важливо лише знайти час і терпіння для отримання такої інформації.

Водночас під час підготовки аналітичних матеріалів як автори, так і експерти повинні правильно розуміти поставлені питання, адже якісно сформульований запит робить аналіз глибшим і цікавішим.

Для журналістських розслідувань особливо важливо орієнтуватися в законах або працювати разом із юристом, адже перевірка фактів нерідко вимагає аналізу численних документів і запитів — саме там часто приховується правда.

Що робити: поради від Ольги Безсонової

Уміння розпізнавати фейкові новини — одна з ключових навичок у сучасному інформаційному просторі. Фейки можуть бути містифікаціями, вкидами, рекламними матеріалами або вірусним контентом. Що має насторожити:

  • підозріле джерело. Звертайте увагу на сайт, де опублікована новина. Підозрілі адреси на кшталт etegfhjfjvkk.cy або сторінки, які імітують відомі медіа — перший сигнал фейку. Проте навіть авторитетні ресурси інколи копіюють неправдиву інформацію, тому треба залишатися уважним незалежно від репутації платформи;
  • стиль викладу. Дивна мова, граматичні або пунктуаційні помилки, нелогічність викладу — усе це може свідчити про фейк. Якісні матеріали проходять ретельну перевірку редакцією, тому хаотичність тексту має викликати сумніви;
  • відсутність посилань. Якщо матеріал не містить посилань на першоджерела або авторитетні джерела, це явна причина перевірити інформацію самостійно;
  • сенсаційні заголовки та зображення. Кричущі заголовки часто створюються, щоб викликати емоційний відгук і змусити тебе поділитися новиною. Перевірте зображення через функцію пошуку картинок у Google. Оригінал фото може розкрити, що події відбувалися в інший час або зовсім в іншому місці;
  • цитати. Звертайте увагу на те, кого цитують у новині. Фейки часто використовують вигадані або недостовірні цитати, щоб додати правдоподібності тексту. Перевірте особу спікера та контекст його слів;
  • згадки організацій чи публічних осіб. Якщо у тексті згадуються компанії, політики або активісти, зайди на їхні офіційні сайти чи профілі в соціальних мережах і звірте заяви або факти;
  • анонімні джерела. Якщо новина посилається лише на "інсайдерів", "обізнані джерела" чи формулювання на кшталт "стало відомо", це серйозний привід засумніватися в її достовірності.

Підходьте до інформації критично. Не вірте новині лише тому, що її вподобали чи поширили інші користувачі.

Нагадаємо, що нещодавно невідомі почали розсилати фейкові повідомлення про мобілізацію жінок. У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки закликали не відкривати їх та не переходити за посиланнями, які відправляють.

Також ми повідомляли, що кореспонденти порталу АрміяInform написали про сім найпоширеніших фейків щодо мобілізації в Україні, які поширюють ворожі ресурси.