Четверті роковини від смерті Кравчука: кар’єра та останні роки життя

Перший президент України Леонід Кравчук. Фото: Леонід Кравчук / Facebook

У неділю, 10 травня, минає чотири роки від смерті українського політика, державного діяча, першого президента незалежної України Леоніда Кравчука. Крім того, він був головою Верховної Ради України, нардепом та останнім головою Верховної Ради УРСР. Помер у Мюнхені.

Новини.LIVE розповідають все, що відомо про життя Героя України та повного кавалера ордена князя Ярослава Мудрого.

Ранні роки та освіта Кравчука

Леонід Кравчук народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин (нині Рівненська область). Його дитинство припало на складний період Другої світової війни та повоєнної відбудови.

Він здобув освіту економіста, закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, після чого розпочав наукову та викладацьку діяльність.

Кар’єра Леоніда Кравчука

У 1960-х роках Кравчук перейшов на партійну роботу. Він поступово піднімався кар’єрними сходами в Комуністичній партії України, займаючись ідеологічними питаннями. До кінця 1980-х років став одним із ключових ідеологів Компартії України, працюючи в її центральному апараті.

Леонід Кравчук на фоні Тараса Шевченка. Фото: Леонід Кравчук / Facebook

У період перебудови Кравчук активно долучився до політичних процесів. У 1990 році його обрали головою Верховної Ради Української РСР. Саме в цей час Україна почала рух до незалежності.

Проголошення незалежності України та президенство Кравчука

24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила історичне рішення — Проголошення незалежності України. Кравчук як голова парламенту відіграв ключову роль у цьому процесі.

1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі громадяни підтвердили незалежність, і того ж дня Кравчук був обраний першим президентом України.

Леонід Кравчук на посаді президента. Фото: Леонід Кравчук / Facebook

На посаді президента Кравчук керував країною у складний перехідний період після розпаду СРСР. Він, зокрема, взяв участь у підписанні Біловезькі угоди, які юридично припинили існування Радянського Союзу.

У 1994 році Кравчук програв президентські вибори Леоніду Кучмі. Після цього залишався активним у політиці: був народним депутатом України, брав участь у політичному житті та державних процесах, у 2020 році очолив українську делегацію у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу.

Останні роки та смерть

29 червня 2021 року Леонід Кравчук переніс складну операцію на серці. Після втручання його стан ускладнився, і політика було переведено до реанімації, де він був підключений до апарату штучної вентиляції легень.

Надалі він проходив тривалу реабілітацію в Німеччині — у клініці Мюнхенського університету. Саме там він перебував під медичним наглядом і проживав останні роки свого життя, продовжуючи лікування після операції.

Леонід Кравчук з чашкою кави. Фото: Леонід Кравчук / Facebook

10 травня 2022 року Леонід Кравчук помер у Мюнхені о 17:00 за київським часом. Йому було 88 років. Причиною смерті стала тривала важка хвороба. Він пішов із життя лише через тиждень після смерті іншого підписанта Біловезьких угод — Станіслава Шушкевича, що символічно завершило цілу епоху політиків, які брали участь у розпаді СРСР.

Через повномасштабну війну в Україні транспортування тіла першого президента літаком було неможливим. Тому родина організувала перевезення наземним шляхом, зокрема із залученням залізничного транспорту, щоб доставити його до Києва.

Президент Володимир Зеленський прощається із Леонідом Кравчуком. Фото: Новини.LIVE

Церемонія прощання відбулася у вівторок, 17 травня, в Українському домі в Києві. Леонід Кравчук похований на Байковому кладовищі в Києві — одному з головних місць поховання визначних діячів України.

Раніше Новини.LIVE публікували фото, який вигляд мав перший президент України в молодості. Він був одружений з Антоніною Мішурою. У пари 21 липня 1959 року народився син — Олександр Кравчук. Також у першого президента України залишилися онука Марія та онук Андрій, правнучка Олена.

Крім того, в мережі з’явилося відео, як у 1993 році Кравчука просили не віддавати ядерну зброю. Однак він вирішив інакше, наголосивши, що остаточне рішення з цього питання належить не президенту. Остання ядерна боєголовка була вивезена з території України до Росії на початку червня 1996 року.