Битва за Чорнобиль — як ліквідовували аварію на ЧАЕС

Ліквідатори аварії встановлюють знак про заборонену зону. Фото: Національний музей "Чорнобиль"

Щороку 14 грудня в Україні вшановують учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції. Ця дата вибрана не випадково, адже саме 14 грудня 1986 року закінчили будувати захисний саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. 

Новини.LIVE нагадає про руйнівні наслідки найбільшої у світі, за всю історію ядерної енергетики, аварію на ЧАЕС та про тих, хто ризикуючи своїм життям ліквідовував наслідки техногенно-екологічної катастрофи. 

Вибух на Чорнобильській АЕС

У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому реакторі ЧАЕС стався вибух. Тоді в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Для розуміння, під час аварії відбулося вивергання еквівалентне 300 Хіросім. 

Внаслідок катастрофи повністю евакуювали населення міст Прип'яті та Чорнобиля та всіх інших населених пунктів у радіусі 30 км навколо станції.

Приховування катастрофи

З перших днів катастрофи на ЧАЕС радянське керівництво прагнуло приховати її страшні наслідки від власного суспільства й цивілізованого світу. Але великий викид радіаційних речовин був зафіксований за межами СРСР. Провідні демократичні держави стали бити на сполох і вимагати від Москви роз’яснень ситуації.

Сотні тисяч людей в Україні та інших частинах радянського союзу були мобілізовані на ліквідацію наслідків аварії. Вони почали розповідати, що реально відбувається на місці катастрофи своїм родичам і колегам.

Ліквідація наслідків

Впродовж декількох годин після руйнування 4-го енергоблока пожежникам і персоналу ЧАЕС вдалося ліквідувати численні вогнища займань, що запобігло загрозі поширення пожежі на інші енергоблоки. Відразу після аварії були зупинені спочатку третій енергоблок, що знаходиться у одній будівлі з четвертим, а потім перший і другий енергоблоки.

27 квітня почалася засипка захисних матеріалів з гелікоптерів у розвал четвертого енергоблока. 

Основна частина робіт з ліквідації наслідків аварії була виконана в 1986—1987 роках. У них брали участь приблизно 240 000 осіб. 

Евакуація людей. Фото: Національний музей "Чорнобиль"
Евакуаційні колони. Фото: Національний музей "Чорнобиль"

З променевою хворобою — до Москви

Люди, які першими стали на поєдинок з вогнем, отримали дози опромінення, які були несумісні з життям. Симптоми променевої хвороби стали проявлятися одразу. Того ж дня, 26 квітня, їх відправили на лікування до Москви.

Серед перших ліквідаторів аварії кількість померлих — 31 людина. Майже всі померли  протягом кількох тижнів. Ще 134 людини з-поміж працівників ЧАЕС та рятувальників отримали променеву хворобу.

Ліквідатор Валентин Іщенко за штурвалом гелікоптера під час роботи на ЧАЕС у травні 1986. Фото: Національний музей "Чорнобиль"

Могили залили бетоном

Перших ліквідаторів поховано на Мітинському кладовищі у Москві. Їх ховали зі спеціальними заходами безпеки. 

Тіла спочатку загортали в плівку, потім в дерев’яну труну, потім дерев’яну труну в плівку, а потім це все це запаювали в цинкову труну і закопували. Пізніше місця заховання ліквідаторів залили бетоном. 

Загальна кількість ліквідаторів ЧАЕС за всі роки усунення наслідків аварії становить близько 600 000 людей, здебільшого українців.

Ліквідатори аварії у захисних костюмах. Фото: Національний музей "Чорнобиль"

Нагадаємо, раніше один із ліквідаторів аварії на ЧАЕС поділився своїми згадками про усунення наслідків. Зокрема, він зазначав, що відчував радіацію на смак. 

Як відомо, у Чорнобилі знаходиться найнебезпечніший предмет у світі — так звана "Слонова нога". Це шматок застиглої радіоактивної лави, що утворився після аварії. Перебування в одній кімнаті з "Слоновою ногою" протягом 300 секунд може призвести до смерті за два дні.