40 років аварії на ЧАЕС: як живе зона відчуження

Колесо огляду у Припʼяті. Фото: Новини.LIVE

Сорок років тому сталась одна з найстрашніших техногенних катастроф у світі — аварія на чорнобильській атомній електростанції. У ніч на 26 квітня 1986 року вибухнув реактор, трагедія змінила життя мільйонів людей та пришвидшила розпад Радянського Союзу. 

Журналістка Новини.LIVE Анна Сірик побувала у Чорнобилі. 

Зруйнований реактор зачинений під 110-метровим саркофагом

Після вибуху реактора в атмосферу викинуло сотні мільйонів кюрі — ізотопів урану, плутонію, йоду, стронцію, цезію. Масштаб — можна порівняти з сотнею атомних бомб, по типу тих, що були скинуті на Хіросіму та Нагасакі. Тоді до ліквідації насладків залучили 600 тисяч людей, більшість з них отримали смертельний рівень радіаційного опромінення. 

Першими на аварію прибули пожежники. Біля станції фіксували від 5 до 10 тисяч рентген. Вони заробили лучові хвороби за кілька хвилини і помирали у муках.

Щит управління четвертим енергоблоком. Фото: Новини.LIVE 

Радянці за рекордні 206 діб звели "Укриття", яке мало захистити світ від небезпечного радіаційного опромінення. У роботах взяли участь близько 90 тисяч людей, однак цього було недостатньо. 

Радянське "укриття" над реактором ЧАЕС. Фото: Новини.LIVE  

У 2019 році над реактором побудували конфайнмент. Це спільний проєкт понад 30 країн світу і найбільша рухома конструкція у світі — понад 110 метрів заввишки. 

У лютому 2025 року російський "шахед" пробив захисну споруду. Сталось загорання, але фахівцям вдалось впоратись зі ситуацією. Нині діру зашили, але для повного відновлення потрібно близько 500 мільйонів євро. 

Конфайнмент над зруйнованим реактором ЧАЕС. Фото: Новини.LIVE 

Припʼять — радянська ікона містопроєктування 

На центральній площі міста прогулюється вітер, а час знищує останні спогади про минувше яскраве життя припятчан. Тут проводили свята, паради, марші. По колу розкинулись Білий дім, де мешкав директор ЧАЕС Віктор Брюханов, ДК "Енергетик", універсам, ресторан і танцмайданчик. Недалеко — великий театр і Палац одружень.

Готель "Полісся" у Припʼяті. Фото: Новини.LIVE 

Припʼять була радянським зразком ідеалу. На прилавки магазинів завозили мандарини, банани, апельсини — дефіцитні фрукти, які в інших містах українці бачили лише на картинках. Радянці створювали перфекційне містечко, в яке возили екскурсії з закликом: "Бачите, як можна жити. Ось чого треба прагнути". 

На момент аварії у місті проживало понад 49 тисяч людей. Середній вік — 26 років. Це було молоде покоління науковців та фахівців з провідної сфери. Згідно з переписом населення, налічувалось понад 30 національностей.

Панно у ПК "Енергетик". Фото: Новини.LIVE 

Пʼять мікрорайонів ідельного життя

Місто поділене на 5 мікрорайонів, які нині поросли деревами та кущами. За проєктом побудували 15 дитячих садків та 5 шкіл. Замість шостого району після аварії створили "піщане плато", куди звозили забруденені радіацією меблі та частини інфраструктурних обʼктів.

Палац культури "Енергетик". Фото: Новини.LIVE 

Минуло 36 годин після аварії і лише тоді розпочалась евакуація. За містянами пибули 1300 автобусів і за кілька годин вивезли їх подалі від атомної електростанції. Втім за ці півтори доби люди вже встигли отримати дозу радіації, яка безповоротно вплине на їхнє життя. 

Автодром у Припʼяті. Фото: Новини.LIVE 

Парк розваг, який так і не почув дитячий сміх

Цей парк розваг мав стати улюбленим місцем для жителів Припʼяті. Відкриття планували до 1 травня, втім 26 квітня змінило все. Автодром, колесо огляду застигли у часі. Замість дитячого сміху — тут тиша, замість ігор та вмовлянь батьків купити ще морозива — пустка. Залишалось 5 днів до відкриття, якому не судилося статися. 

Парк розваг у Припʼяті. Фото: Новини.LIVE 

Ще один з естетичних задумів міста: висадити стільки кущів троянд, скільки у ньому мешканців. Встигли — понад 30 тисяч рослин. Втім, з часом без людського догляду та любові троянди перетворилися у колючу шипшину. 

Життя у Припʼяті зупинилось. Фото: Новини.LIVE 

Щодо долі Припʼяті дискусії тривають десятиліттями. Відбудова міста та повернення його до життя — лише ілюзорна ідея. Експерти наголошують, що чорнобильська зона відчудження має залишатися памʼяткою для наступних поколінь, чого вартує людська помилка і радикально згубна політика СРСР.

Нагадаємо, що зарплата українських енергетиків не відповідає ризикам. Експерти прогнозують еміграцію фахівців після відкриття кордонів.

Також ліквідатор аварії на ЧАЕС Андрій Мізько розповів, який мали захист від радіації у ніч інциденту. Він керував гелікоптером, який доставляв вантажі у Чорнобиль.